Щорічно, у четверту суботу листопада, Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору – жахливого геноциду нашого народу в 1932-1933 роках. Цьогоріч загальнонаціональна жалобна дата припала на 28 листопада і 87-мі роковини пам’яті жертв жорстокого комуністичного тоталітарного режиму ми повинні відзначити в незмінних традиціях – хвилинною мовчання, молитвами та запаленими свічками пам’яті на вікнах у своїх домівках або біля меморіалів.
Національна скорботна дата запроваджена на загальнодержавному рівні згідно з указом Президента України Леоніда Кучми №1310/98 від 26 листопада 1998 року як «День пам'яті жертв голодоморів». Указом Президента Україна Леоніда Кучми №797/2004 від 15 липня 2004 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій», а Указом Президента Віктора Ющенка №431/2007 від 21 травня 2007 року подія була перейменована на «День пам'яті жертв голодоморів». Тож 22-ий рік поспіль українці не забувають про роки нелюдських випробувань своїх співвітчизників, життя яких згасло, мов свічка на вітрі.
Кількість людських жертв, особливо навесні 1933 року, переходить за межі свідомості й вражає цинізмом радянської влади. Від голоду щохвилини помирало 17 українців, щогодини – 17000, щодоби – 25000. Моторошно не від такої сумної статистики, а від того, що Україна в ті лихоліття втратила найкращих представників інтелігенції, видатних діячів науки, культури, мистецтва й інших важливих сфер життєдіяльності суспільства. Від штучного голоду помирали діти, літні люди, цілі родини. Україна втратила своїх найкращих синів і доньок… За різними оцінками істориків Голодомор на нашій землі забрав у 1932-1933 роках близько 10 млн. життів. Люди тяжкою працювали, щоб прогодувати себе і свої сім’ї, а їх залишили без окрайця хлібу, без жодного шансу на виживання.
Вшановуючи пам'ять жертв Голодомору-геноциду, ми згадуємо історичні факти, призвідників голоду 1932-1933 років, масштаби національної трагедії. Але ми не можемо осягнути того жахіття, перед яким віч-на-віч опинилися українці, у яких відібрали останню зернину. Випробування війною страшні й моторошні, але випробування голодом і холодом – за межами нормального сприйняття реальності людиною. Мордування голодом – це нечуване звірство, яке неприпустиме для людського соціуму.
Україна є досить молодою державою, яка декларує забезпечення верховенства права та прихильність до інших цінностей сучасної цивілізації. На прикладі прояву свавілля радянської влади ми повинні винести уроки минулого заради ситого, забезпеченого і щасливого майбутнього наступних поколінь.
Долучайтеся до поминальної акції, яка стала традицією нашого єднання, символом глибинного взаємозв’язку сучасного і минулих поколінь.
Вічна скорбота і невмируща пам'ять жертвам Голодомору!
