Хорольське відділення Лубенського РВП ДУ «Полтавський ОЦКПХ МОЗ» інформує Вас, що згідно плану моніторингових досліджень на червень 2026 року фахівцями Хорольського відділення Лубенського РВП ДУ «Полтавський ОЦКПХ МОЗ» було відібрано 3 проби питної води з природніх джерел Хорольської громади на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники на відповідність ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», що розташовані за адресами: Лубенський р-н, м.Хорол, вул.Українська (шахтний колодязь), с.Редчино «Благодатне джерело» та с.Куторжиха (природні джерела).
Хорольське відділення Лубенського РВП ДУ «Полтавський ОЦКПХ МОЗ» інформує Вас, що згідно плану моніторингових досліджень на березень 2026 року фахівцями Хорольського відділення Лубенського РВП ДУ «Полтавський ОЦКПХ МОЗ» було відібрано 3 проби питної води з природніх джерел Хорольської територіальної громади на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники на відповідність ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», що розташовані за адресами: Лубенський р-н, м. Хорол, вул. Українська (шахтний колодязь), с. Редчино «Благодатне джерело» та с. Куторжиха (природні джерела).
Весняний паводок – природне явище, що може призвести до непередбачуваних наслідків. Усе залежить від погодних умов: він може пройти тихо та непомітно або наробити лиха. Поверхневий стік дощових і талих вод у межах населених пунктів може призвести до погіршення санітарного стану територій населених місць та виникнення епідемічних ускладнень – поширення інфекційних захворювань.
Упродовж майже 70 років Україна перебувала у складі Радянського Союзу – тоталітарного державного утворення, керованого комуністичною партією. У складі цієї імперії перебувала низка так званих радянських республік, а столицею була російська Москва. Проте вже в середині 80-х років ХХ століття Радянський Союз переживав масштабну кризу, що охопила більшість галузей.
Сьогодні, разом з країною та світом, ми відзначаємо Міжнародний день пам’яті жертв фашизму – день, коли людська цивілізація вшановує пам’ять мільйонів загиблих солдатів різних національностей та мирних мешканців, які не дочекалися миру, загинули під час бомбардувань, страждань від голоду чи тяжких недуг в лихоліття Другої світової війни.
Шановні мешканці та гості Хорольщини, дорогі віряни громади та всієї України!
Щиро вітаю вас із Великим православним святом Воскресіння Христового! Цього року 20 квітня усі християнські церкви світу відзначають свято Воскресіння Христового, яке вже дві тисячі років дбайливо зберігає найвищі духовні цінності всього людства. Це свято символізує перемогу над смертю Ісуса Христа, який прийняв смерть за гріхи і спасіння людства від страшних бід – війни, голоду та природніх катастроф.
Цього дня світ згадує про мільйони жертв нацистської машини знищення людей, які пройшли пекло концтаборів під час Другої світової війни. Ця дата приурочена до повстання в’язнів у німецькому Бухенвальді 11 квітня 1945 року. Хорольська громада теж має свою страшну пам’ять. Одне з найбільших місць масового утримання та знищення – «Хорольська яма» або Дулаг №160.
Працівники Лубенського районного управління Головного управління ДСНС України у Полтавській області застерігають та нагадують про елементарні правила безпеки у побуті.
Щороку в четверту суботу листопада Хорольська громада разом з усією Україною вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада. Цього року ми втретє вшановуємо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни рф проти України. Цьогоріч вшанування пам’яті жертв голодоморів проходить під гаслом «Запали свічку за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів».
Сто років для всесвіту – маленька крихта у просторі часу, сто років для людини – майже вічність. Ці люди – очевидці багатьох історичних подій минулих століть, носії традицій, глибокої життєвої мудрості. Сьогодні, 24 червня, свій 100-річний ювілей відзначає житель села Тарасівка – Іван Степанович Демченко. З цього приводу зібрались його онуки-правнуки і вся рідня.
