Обговорення проєктів рішень
     
     
     

Сайт Президента України

Безоплатна правова допомога

Всеукраїнська асоціація ОТГ

Відкритий бюджет

Ти як?

Висока державна нагорода знайшла свого маленького спадкоємця… Та за цією урочистою миттю – невимовний біль втрати, обірвана молодість, нездійснені мрії та історія батьківської любові, якій не судилося розквітнути в земному житті. Днями представники військових структур передали синові полеглого Захисника України, нашого земляка Павленка Халіда Абделя Рахмана, золоту відзнаку Президента України «За оборону України», якою Воїна удостоєно посмертно.

Нещодавно уряд розширив коло осіб, які мають право на додаткову винагороду в розмірі 50 тисяч гривень на місяць після звільнення з полону. Тепер ця норма поширюється не лише на військовослужбовців, а й на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Є трагедії, від яких холоне кров. Є біль, якому немає виміру. Є злочини, яким немає і ніколи не буде прощення. 7 жовтня, у день народження кремлівського диктатора, російська армія знову принесла на українську землю смерть, руйнування і невимовне людське горе. Київ, Кременчук, Прилуки… Географія російського терору розширюється, залишаючи по собі понівечені міста, зруйновані людські долі, осиротілі родини та дитячі іграшки серед уламків колись затишних осель.

Повномасштабна війна щодня залишає на українській землі нові рани й забирає тих, хто ще вчора жив, любив, мріяв і чекав зустрічі з рідними. А для їхніх родин найтяжчим випробуванням часто стає не лише втрата, а й очікування – болісне, виснажливе, сповнене надії та страху. Очікування, у якому між «він повернеться» і «його вже немає» залишаються лише молитва, пам’ять і віра у диво. Саме так жила родина Дужик від 20 червня 2026 року. Довгі дні невідомості завершилися найстрашнішим підтвердженням – результатами ДНК-експертизи. Додому, на вічний спочинок, повернувся Захисник України, Воїн із хоробрим серцем – Євген Олександрович Дужик.

Молодий віком, але великий духом. Таким був Воїн Ярослав Володимирович Бова, який гідно і з честю пройшов пекло повномасштабної війни майже з самого її початку. Уся Хорольська громада здригнулася від чергового невимовного горя: з фронтових рубежів надійшло офіційне сповіщення про загибель 28 липня 2026 року на Дніпропетровщині одного з кращих синів України. 

Є люди, чиє життя вимірюється не роками, а вчинками. Є Воїни, чий шлях, хоч би яким коротким він був, назавжди стає частиною історії рідної землі. Саме таким був Євгеній Володимирович Тимошенко – молодий сокіл Хорольщини, який віддав своє життя за Україну. У вівторок, 1 вересня 2026 року, хорольське земляцтво схилило голови в глибокій скорботі на площі Кобзаря в середмісті Хорола, прощаючись із нашим земляком, старшим солдатом, командиром екіпажу безпілотних авіаційних комплексів (БАК) взводу БАК роти БАК батальйону безпілотних систем 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького у складі 11-го армійського корпусу ОК «Північ» Сухопутних військ ЗСУ – Євгенієм Тимошенком.

Війна щодня кривавими рядками вписує в новітню історію України імена тих, хто став незламним щитом між світлом і темрявою, між добром і злом, між свободою і поневоленням. І найболючіше усвідомлювати, що в цьому кривавому горнилі російсько-української війн ми втрачаємо найкращих – мужніх синів України, її гордість і цвіт, тих, кому ще належало жити, любити, ростити дітей і творити майбутнє незалежної держави.

Російсько-українська війна щодня забирає життя найкращих синів і доньок України, залишаючи невимовний біль у серцях рідних, близьких та всієї громади. Війна – найжахливіший винахід людства. Вона має масштабні трагічні наслідки та безжально стирає часові межі між надією і вічністю. Вона потворно розмиває кордони між минулим і теперішнім, між сном і реальністю, між життям і смертю. Особливо тяжкими є звістки, коли після довгих тижнів, місяців, а то й років невідомості й болісного очікування підтверджується загибель військовослужбовців, які вважалися безвісти зниклими.

Страшна війна продовжує писати свої найтрагічніші сторінки, залишаючи в серцях рідних незагоєні рани, а в історії нашого краю – імена справжніх Героїв. Після двох з половиною років болісної невідомості, виснажливого очікування та двох порівняльно-генетичних ДНК-експертиз із співпадінням 99,9% підтвердилася найтяжча звістка: Захисник України, уродженець села Тарасівка Покровськобагачанського старостинського округу Владислав Миколайович Жила загинув.

Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються у строю нашої пам’яті, у серцях рідних, побратимів і вдячного народу. Їхні імена золотими літерами вписуються в новітню історію Хорольської громади та всієї України як символи незламного духу, мужності, відваги та самопожертви в ім'я держави та народу.

'КОМАНДИР:' Новини - 10, Відео новини - 0, Статична сторінка - 4, Оголошення - 0.

Оголошення
     
Тарифна політика

Повідомлення про скасування намірів щодо зміни тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення КП «Комунсервіс»

     
     
Тарифна політика

Повідомлення про скасування намірів щодо зміни тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення та захоронення побутових відходів) КП «Комунсервіс»

     
     
Тарифна політика

Повідомлення про скасування намірів щодо зміни тарифів на послугу з вивезення рідких побутових відходів КП «Комунсервіс»

     
     
Увага! Оголошення!

Оголошення про відбір незалежних членів Наглядової ради КНП «Хорольська міська лікарня» Хорольської міської ради Лубенського р-ну Полтавської обл. на підставі рішення першого пленарного засідання 87 сесії Хорольської міської ради 8 скликання від 07.10.2026 №3931

     
Архів оголошень
ХОРОЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА
  Адреса: 37800, м.Хорол, вул.Соборності, 4, Тел.: (05362)33-3-44 (гаряча лінія),
E-mail: [email protected]