Страшна війна продовжує писати свої найтрагічніші сторінки, залишаючи в серцях рідних незагоєні рани, а в історії нашого краю – імена справжніх Героїв. Після двох з половиною років болісної невідомості, виснажливого очікування та двох порівняльно-генетичних ДНК-експертиз із співпадінням 99,9% підтвердилася найтяжча звістка: Захисник України, уродженець села Тарасівка Покровськобагачанського старостинського округу Владислав Миколайович Жила загинув.
Історія – це не стільки минуле, а, що важливіше, проєкція нашого майбутнього. Побутує мудрий вислів невідомого автора: "Скажи мені, яка історія нації, і я скажу, яке майбутнє її чекає". Можна продовжити: скажіть мені, хто ваші прадіди, діди й батьки, і я з великою імовірністю скажу, хто ви є, або ким будуть ваші діти й онуки.
Українська традиція державотворення має тисячолітню історію i бере свій початок від утворення князем Олегом Давньоруської держави у 882 році. Саме у Княжу добу сформувалася давньоукраїнська мова, зародилася перша самоназва нашого народу – «руси», «русичі», «русини», нашою абеткою стала кирилиця. Із тих часів походить наш національний герб – тризуб, назва грошової одиниці – гривня, з 1187 року нам відомо використання слова «Україна».
Морські піхотинці – це воїни, які ніколи не відступають та щодня доводять, що українська армія – це сила, міць і непохитна воля. На жаль, навіть найсміливіших і найхоробріших Воїнів настигає несправедлива смерть, бо окупантів ніщо не зупиняє на шляху до виконання злочинних кремлівських наказів. Ворог свідомо прийшов вбивать, спопелять, руйнувать і знищувати все українське.
1 жовтня в Україні відзначатиметься День захисників і захисниць. Це свято запроваджено 2014 року на вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.
На фронті російсько-української війни гинуть кращі сини і доньки України. Когось вбивають рашисти на полю болю, когось мордують голодом і катують у полоні, а в когось не витримує серце. Ще одне гаряче й щире серце Воїна-захисника, яке боліло за Україну, не витримало постійної напруги. До рідного міста Хорола повернувся навічно військовослужбовець Збройних Сил України – мужній Воїн Микола Миколайович Рідкобород.
Ще одне гаряче й щире серце Воїна-захисника, яке боліло за Україну, не витримало постійної напруги. На вічний спочинок у рідне місто Хорол повернувся старший солдат, водій-гранатометник 22 батальйону спецпризначення окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького – Микола Миколайович Рідкобород. Траурна церемонія прощання відбудеться у суботу, 15 червня, орієнтовно о 10:00 год. на площі біля пам'ятника Т.Г.Шевченку в м.Хорол.
Війна не жаліє нікого. Вона безжально вбиває, спустошує, трощить, спопеляє, розбиває, зрівнює з землею збудований віками й не одним поколінням цивілізований світ. Найстрашніші втрати у війні з російськими окупантами – це втрати людські. Усе можна повернути, відбудувати, але не воскресити із мертвих людські життя. Ще одне людське життя, на жаль, обірвала російська армія здичавілих варварів-загарбників ХХІ століття.
Хорольська дільниця Лубенської об’єднаної філії АТ "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" повідомляє, що в зв’язку з проведенням планових ремонтних робіт електрообладнання, які направлені на поліпшення якості електропостачання, 19 грудня 2023 року відбудуться тимчасові перерви в електропостачанні споживачів, які проживають на території Хорольської міської територіальної громади:
Хорольська дільниця Лубенської об’єднаної філії АТ "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" повідомляє, що в зв’язку з проведенням планових ремонтних робіт електрообладнання, які направлені на поліпшення якості електропостачання, 7 грудня 2023 року відбудуться тимчасові перерви в електропостачанні споживачів, які проживають на території Хорольської міської територіальної громади:
