Олександр Євгенович Гусаренко як палаюча зірка на темному непроглядному небі людського болю осяював усе своїм життям до останнього моменту і подиху. До останнього рідні й близькі надіялися, що безвісти зниклий Захисник знайдеться і повернеться живим. На жаль, дива не трапилося і через п’ять місяців невідомості, марних надій і сподівань, впізнане за результатами ДНК-експертизи тіло полеглого Воїна захоронили у рідному селі Клепачі.
День села – це особливе свято, яке поєднує минуле, сьогодення і майбутнє. Воно є своєрідним підсумком усього зробленого та стартом для нових починань і здобутків. Самі такі святкові дійства покликані підтримати ініціативу міського голови Сергія Волошина до єднання та прояву любові до рідного краю. У серпні цього року на теренах Хорольської міської територіальної громади, як ніколи раніше, відгриміли святкування у багатьох сільських населених пунктах.
Хорол – одне з найдавніших міст Полтавщини, яке знаходиться у самому її серці. З цим мальовничим містечком у багатьох хорольців склалися найміцніші зв’язки або ж найдорожчі спогади. 19 вересня цього року наш славетний прадавній Хорол став старшим ще на один рік. Хорольці та гості міста відзначили цього дня 937-му річницю його заснування та 77-му річницю визволення Хорольщини від нацистських окупантів. Це особливий день, бо іменини рідного міста – це свято радості та єднання.
У четвер, 3 вересня цього року, на внутрішньому подвір’ї ОСББ «Вікторія 2020» по вулиці Незалежності №94, відбулися загальні збори співвласників. На запрошення голови об’єднання Віктора Манжоса та мешканців 16-квартирного будинку завітав очільник міста. Сергій Волошин впродовж усього періоду своєї роботи на посаді Хорольського міського голови завжди вирішував проблеми людей шляхом налагодження комунікативних зв’язків з громадськістю через прямий діалог. Це основний його інструментарій у прийняті важливий управлінських рішень, адже почувши безпосередньо самих людей, можна досягти реальних позитивних змін.
На календарі професійних дат для українців одним із найпопулярніших і величних є День медичного працівника. Відзначення професійного свята галузі охорони здоров’я України призначено відповідним указом Президента від 3 червня 1994 року №281/94 на третю неділю червня і цього року припадає на 21 червня. Воно має всенародне визнання і не втрачає своєї важливості й значимості наперекір складній суспільно-політичній та соціально-економічній ситуації в країні.
Зодіакальна ера водоліїв об’єднала сильних, вольових людей, з особливими позитивними рисами характеру, які вирізняють їх з-поміж маси людей перш за все доброзичливістю, оптимізмом, високими морально-вольовими якостями. Під цим сузір’ям народжений і довгожитель нашого міста – Іван Іванович Головченко. Суботньої днини, 8 лютого 2020 року, сивочолому мудрому чоловіку виповнилося 90 років!
Пропонуємо оцінити результат виконаної роботи на новому об'єкті капітального будівництва. Проєкт по облаштуванню євродворів з елементами благоустрою вдалося реалізувати за рахунок коштів державного бюджету, які субвенційно були направлені у міський бюджет на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. №1192-р.
День українського добровольця є новим святом в нашому національному календарі, однак це явище з давніх віків супроводжує наш відважний український народ у боротьбі за славу і волю. Саме українці володіють відмінними з-поміж інших націй унікальними яскравими рисами – високим патріотичним духом, небайдужістю до долі держави, своїх дітей і майбутніх поколінь, високою пошаною до пам’яті славних пращурів та готовністю принести в пожертву власну душу і життя за національну свободу.
Безумовно, головною подією цих вихідних стало відзначення головного свята міста – ювілейної 935-ої річниці заснування нашого славетного прадавнього Хорола. На центральній площі міста, 22 вересня 2018 року, зібралися містяни й гості, щоб єдиною родиною в особливій атмосфері відзначити цю значиму подію.
Містечко Хорол для багатьох людей є доленосним. Хтось тут народився, одружився, живе, працює, навчається. Для когось роки минулого життя в Хоролі пронизані найтеплішими спогадами, для когось, можливо, малоприємними. Але не любити його неможливо – зі всіма його позитивними рисами і недоліками, з його унікальністю, особливим колоритом, менталітетом мешканців, особливою історією кожної вулички зі своїми подіями й таємницями різних віків. У цих глибинах віків, у таїнствах, легендах живе наш Хорол.
