Є подвиги, що не знають забуття. Є імена, які назавжди вписані золотими літерами в новітню історію боротьби України за свободу. Герої не вмирають – вони стають незгасними дороговказами для майбутніх поколінь, а їхня жертовність перетворюється на моральний фундамент нашої державності.
Страшна війна продовжує писати свої найтрагічніші сторінки, залишаючи в серцях рідних незагоєні рани, а в історії нашого краю – імена справжніх Героїв. Після двох з половиною років болісної невідомості, виснажливого очікування та двох порівняльно-генетичних ДНК-експертиз із співпадінням 99,9% підтвердилася найтяжча звістка: Захисник України, уродженець села Тарасівка Покровськобагачанського старостинського округу Владислав Миколайович Жила загинув.
Шановні жителі Хорольської громади, дорогі співвітчизники!
28 червня відзначається одне з найважливіших державних свят – День Конституції України. Основний Закон нашої країни – це фундамент нашої незалежності, волі та соборності. Це декларація нашого вікового прагнення жити у вільній, демократичній та європейській державі. У кожній статті нашої Конституції закладено цінності, за які український народ боровся століттями і які ми зі зброєю в руках захищаємо сьогодні.
Війна щодня залишає глибокі, невиліковні рани в самому серці українського народу. Вона забирає найкращих, цвіт нашої нації, тих, хто став щитом на захисті рідної землі. Та найважче, найстрашніше випробування для люблячих сердець – це бездонне темне провалля невідомості. Це той пекучий вогонь, який роками тримає рідних між крихкою надією та глухим відчаєм, коли кожен телефонний дзвінок змушує стискатися душу.
До уваги мешканців Хорольської міської територіальної громади та всіх небайдужих! Чотири роки тому війна чорним крилом накрила нашу землю. Чотири роки боротьби, болю і незламності. У цей день ми зупинимося, щоб у тиші схилити голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав життя за свободу України, за наше право жити, працювати та мріяти під мирним небом.
Шановні мешканці Хорольщини, дорогі співвітчизники!
У святковий для громади Хорольщини та всіх українців День Державного Прапора України по-особливому барвисто майорять у небесній блакиті синьо-жовті полотна. 23 серпня, у переддень Дня незалежності, ми відзначаємо знакову загальнодержавну дату, яка присвячена основному символу України. Наш прапор – наша національна гордість, наш священний оберіг і наш сила.
У переддень Дня Державного Прапора України, 22 серпня 2025 року, хорольське земляцтво з представниками місцевої влади зібралися разом перед приміщенням міської ради, аби віддати шану одному з найвеличніших символів нашої державності – Державному Прапору. День Прапора – це свято єдності, бо де б ми не були – вдома чи за тисячі кілометрів від рідної домівки – серце українця завжди б’ється у такт із нашим синьо-жовтим стягом. Він єднає покоління, гуртує навколо ідеї вільної, сильної, європейської України.
Пекучий біль втрати на Курщині нашого земляка військовослужбовця ЗСУ, командира танка Олександра Олексійовича Качаненка стискає серце невимовним болем. У Хорольську громаду все частіше надходять моторошні звістки – сповіщення про загибель тих, хто мав би ще жити і жити. Загибель молодих людей у розквіті сил – це непоправна втрата не лише для нашої громади, але і для України.
24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю.
Вітаю із величним державним святом – Днем Державного Прапора України! Наш Прапор – це символ Свободи і Незалежності, слави і відродження України. Його маємо берегти і шанувати як найвищу національну святиню.
