Щороку в першу неділю листопада в Україні відзначається День працівника соціальної сфери – свято людей, чия професійна діяльність нерозривно пов’язана з милосердям, людяністю, співчуттям і щоденною турботою про тих, хто потребує допомоги та підтримки. З нагоди професійного свята щиро вітаю працівників соціальної сфери, які своєю наполегливою працею, чуйністю та відданістю справі роблять вагомий внесок у добробут жителів громади.
Шановні керівники профспілкових організацій, голови та члени профспілкових комітетів, активісти й ветерани профспілкового руху! Щиро вітаю всіх представників профспілкових організацій Хорольської міської територіальної громади та всієї України з професійним святом – Днем професійних спілок України!
Щиро вітаю вас із професійним святом – Днем працівників освіти. В умовах непростого сьогодення освіта – це значно більше, ніж уроки, підручники та шкільні програми. Це щоденна праця заради майбутнього, велика відповідальність за формування особистості, уміння запалити в дитячому серці жагу до знань, навчити мислити, мріяти, любити свою країну та залишатися гідною людиною за будь-яких обставин.
Війна має страшну властивість залишати по собі не лише могили, руїни й спустошені долі. Вона залишає запитання, на які роками не знаходиться відповіді: де наші рідні, де наші Воїни, чи живі вони, чи повернуться колись додому… Для родини та близьких очікування безвісти зниклого – це особливий біль. Біль без останнього прощання, без можливості схилити голову над могилою, запалити свічку й сказати: «спочивай із миром, рідний». Натомість – роки надії, молитов, душевного неспокою і віри в те, що одного дня рідна людина знову повернеться додому.
Є життя, що лишають по собі не просто спогади, а глибокий, невиліковний слід у душах усіх, хто мав щастя бути поруч. Саме таким був шлях Віктора Петровича Кириченка – сина Хорольської землі, люблячого батька, надійного брата, вірного друга та мужнього Захисника України.
Війна щодня забирає життя найкращих синів і доньок України, залишаючи невимовний біль у серцях рідних, близьких та всієї громади. Вона безжально калічить долі, руйнує сім'ї, стирає часові межі між надією і вічністю, між минулим і сьогоденням, між сном і жорстокою реальністю, між життям і смертю. Особливо нестерпними є звістки, які приходять після довгих місяців, а іноді й років болісного очікування, коли підтверджується загибель тих, кого рідні до останнього вважали живими, кого щодня чекали вдома, молилися за них і вірили в диво.
Щорічно 25 липня відзначається Міжнародний день зубного техніка. Ваша професія – це унікальне поєднання високої точності, медицини, новітніх технологій та справжнього ювелірного мистецтва. Ви створюєте те, що повертає людям не лише здоров’я та комфорт, а й впевненість у собі та радість повноцінного життя.
На жаль, знову маємо прикрий випадок вандалізму. Зламані лавочки – це не просто пошкоджене майно, а неповага до праці людей і до спільного простору, який створюється для кожного.
Премію імені М.Т. Полонського засновано для вшанування пам’яті видатної постаті в історії медицини Хорольської громади. Вона є знаком вдячності тим, хто своєю працею робить вагомий внесок у розвиток сучасної медицини та гідно продовжує благородну справу Михайла Тимофійовича Полонського.
У день, коли звучать найщиріші слова вдячності та найкращі побажання, особливо приємно вшанувати людину, чия багаторічна праця, відповідальність і відданість обраній справі є прикладом для майбутніх поколінь.
