Хорольська громада знову в жалобі через біль непоправної втрати. Лютий не припиняє свій кривавий ритм війни, і ще одна гірка звістка стискає серця небайдужих. Після двох років болісної невідомості додому «на щиті» повертається наш земляк з села Вишняки, мужній Захисник України – Рідкобород Сергій Григорович.
До уваги мешканців Хорольської міської територіальної громади та всіх небайдужих! Чотири роки тому війна чорним крилом накрила нашу землю. Чотири роки боротьби, болю і незламності. У цей день ми зупинимося, щоб у тиші схилити голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав життя за свободу України, за наше право жити, працювати та мріяти під мирним небом.
Війна не зупиняється і її неможливо поставити на паузу. У горнилі жахливої, кровопролитної російсько-української війни щодня обриваються життя військових та цивільних – і це найбільша трагедія людської цивілізації. Зима січе морозами й знову приносить чорні звістки з фронту, що холодом проходять крізь серця небайдужих. Ще одна біда прийшла у Хорольську громаду, яка провела у засвіти земляка з Вишняківського старостату – Керницького Валентина Вікторовича.
Війна не зупиняється і її неможливо поставити на паузу. У горнилі жахливої, кровопролитної російсько-української війни щодня обриваються життя військових та цивільних – і це найбільша трагедія людської цивілізації. Зима січе морозами й знову приносить чорні звістки з фронту, що холодом проходять крізь серця небайдужих.
У Хорольській громаді системне покращення благоустрою міста та 92-х сільських населених пунктів залишається одним із ключових пріоритетів місцевої влади. Черговим прикладом ефективної взаємодії громади й муніципальних служб стала робота у дворі багатоквартирного житлового будинку по вулиці Небесної Сотні, 41 в місті Хоролі.
Четверта осінь приходить на Хорольщину і омивається не дощами, а сльозами гірких втрат. Довгою й тернистою дорогою повертаються додому «на щиті» найкращі сини України. Вони віддають найдорожче – власне життя у жорстокому протистоянні з підступною рашистською ордою. Хорольська земля знову схиляє голову в скорботі. Її син, вірний Воїн і Захисник – Станіслав Федосійович Новоселецький загинув 9 вересня 2025 року, захищаючи рідну країну від ворога на Харківщині.
День пам’яті загиблих Захисників приніс для Хорольської міської територіальної громади трагічну звістку. Ще один Герой з міста Хорола – Олександр Володимирович Кіяненко загинув від скиду ворожого FPV-дрону в Краматорському районі на Донеччині. Старший сержант, розвідник відділення управління командира 3-ої мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 60-ої окремої механізованої Інгулецької бригади під час виконання бойового завдання при відсічі атаки противника отримав поранення, які, на жаль, виявилися несумісними з життям.
Хорольська міська територіальна громада в скорботі за Катериною Олексіївною Манжос, яка залишила світлий слід у своєму земному житті, присвячену служінню людям. 12 серпня 2025 року на 85-му році життя відійшла у вічність Манжос Катерина Олексіївна – людина щирої душі, доброго серця та незгасаючого світла душі, яка присвятила своє життя служінню людям та рідній громаді.
Внаслідок війни на території Хорольської міської територіальної громади виникла значна гуманітарна криза: багато людей стали вимушеними переселенцями з територій можливих бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.03.2025 №380/43786, зокрема Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Сумської областей. Через це виникла потреба в допомозі ВПО з житлом.
