У неділю, 15 лютого 2026 року, на загальнодержавному рівні відзначається День вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав та 37-ма річниця виведення радянських військ з Демократичної Республіки Афганістан. Хорольщина цього дня продовжує давню традицію вшанування ветеранів-афганців разом із всією Україною.
Війна стала тяжким випробуванням для України, приносячи біль утрат, невизначеність і тривале очікування для тисяч родин. Особливо гострою залишається проблема військовополонених та осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. За кожним таким статусом – людська доля, невідомість і щоденна боротьба близьких за правду, підтримку та справедливість. Повернення полонених і встановлення місцезнаходження зниклих безвісти є не лише гуманітарним обов’язком держави, а й питанням національної гідності, нашої спільної відповідальності перед тими, хто став на захист України.
Війна не зупиняється і її неможливо поставити на паузу. У горнилі жахливої, кровопролитної російсько-української війни щодня обриваються життя військових та цивільних – і це найбільша трагедія людської цивілізації. Зима січе морозами й знову приносить чорні звістки з фронту, що холодом проходять крізь серця небайдужих. Ще одна біда прийшла у Хорольську громаду, яка провела у засвіти земляка з Вишняківського старостату – Керницького Валентина Вікторовича.
Війна не зупиняється і її неможливо поставити на паузу. У горнилі жахливої, кровопролитної російсько-української війни щодня обриваються життя військових та цивільних – і це найбільша трагедія людської цивілізації. Зима січе морозами й знову приносить чорні звістки з фронту, що холодом проходять крізь серця небайдужих.
У понеділок, 29 грудня Хорольська громада з невимовним болем і тихою молитвою попрощалася зі своїм Захисником – Василем Олександровичем Ричком. У морозному повітрі звучали слова прощання, а серця стискалися від усвідомлення втрати.
Морозний грудень огортає світ прозорою тишею в очікуванні дива, а різдвяна зірка ось-ось зійде над оселями, запалюючи в серцях вогник надії. У цей час юні таланти Хорольщини відкрили двері у власну казку. Це та чарівна казка, народжена з дитячої уяви й щирості, зігріта теплом маленьких рук і великою мрією, що вміє вірити беззастережно.
Новорічні свята традиційно асоціюються з теплом родинного затишку, щирими усмішками, добрими побажаннями та вірою в дива. Саме такою світлою й казковою атмосферою була наповнена Штомпелівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Саме тут, напередодні новорічних свят – 23 грудня, відбулося яскраве та незабутнє святкове дійство для учнів, педагогів, батьків і гостей.
Любити життя таким, яким воно є, і цінувати кожну його мить дано не кожному. У непростих умовах сьогодення, коли військові та цивільні втрачають здоров’я, зазнають поранень і каліцтв, цінність життя набуває особливого значення. Ми всі переосмислили життєві цінності та навчилися по-справжньому визначати пріоритети під загрозою постійної небезпеки.
Стратегія боротьби з мишоподібними гризунами (полівки, миші) має кардинальні відмінності залежно від місця, оскільки в полі потрібні широкомасштабні агротехнічні та хімічні заходи, а в сховищах – фізична ізоляція та точкова дератизація. Боротьба з мишоподібними гризунами в зимовий період набуває особливого значення, оскільки з настанням холодів гризуни масово мігрують із природних угідь (полів, лісосмуг) до теплих і багатих на їжу приміщень: житлових будинків, складів, сховищ, тваринницьких ферм та елеваторів.
Шкідливі мишоподібні гризуни — серйозний виклик для аграрія в осінній період. Адже у зв’язку зі скороченням кормової бази вони масово мігрують у посіви озимих культур, багаторічні насадження та місця зберігання збіжжя. Й за відсутності контролю можуть суттєво пошкодити й навіть знищити рослини та зерно.
