У понеділок, 29 грудня Хорольська громада з невимовним болем і тихою молитвою попрощалася зі своїм Захисником – Василем Олександровичем Ричком. У морозному повітрі звучали слова прощання, а серця стискалися від усвідомлення втрати.
Морозний грудень огортає світ прозорою тишею в очікуванні дива, а різдвяна зірка ось-ось зійде над оселями, запалюючи в серцях вогник надії. У цей час юні таланти Хорольщини відкрили двері у власну казку. Це та чарівна казка, народжена з дитячої уяви й щирості, зігріта теплом маленьких рук і великою мрією, що вміє вірити беззастережно.
Новорічні свята традиційно асоціюються з теплом родинного затишку, щирими усмішками, добрими побажаннями та вірою в дива. Саме такою світлою й казковою атмосферою була наповнена Штомпелівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Саме тут, напередодні новорічних свят – 23 грудня, відбулося яскраве та незабутнє святкове дійство для учнів, педагогів, батьків і гостей.
Любити життя таким, яким воно є, і цінувати кожну його мить дано не кожному. У непростих умовах сьогодення, коли військові та цивільні втрачають здоров’я, зазнають поранень і каліцтв, цінність життя набуває особливого значення. Ми всі переосмислили життєві цінності та навчилися по-справжньому визначати пріоритети під загрозою постійної небезпеки.
Стратегія боротьби з мишоподібними гризунами (полівки, миші) має кардинальні відмінності залежно від місця, оскільки в полі потрібні широкомасштабні агротехнічні та хімічні заходи, а в сховищах – фізична ізоляція та точкова дератизація. Боротьба з мишоподібними гризунами в зимовий період набуває особливого значення, оскільки з настанням холодів гризуни масово мігрують із природних угідь (полів, лісосмуг) до теплих і багатих на їжу приміщень: житлових будинків, складів, сховищ, тваринницьких ферм та елеваторів.
Шкідливі мишоподібні гризуни — серйозний виклик для аграрія в осінній період. Адже у зв’язку зі скороченням кормової бази вони масово мігрують у посіви озимих культур, багаторічні насадження та місця зберігання збіжжя. Й за відсутності контролю можуть суттєво пошкодити й навіть знищити рослини та зерно.
У кожної війни є свої хроніки болю, але найтяжчими сторінками стають не зруйновані будівлі чи поділені навпіл міста – найтяжчими є імена. Імена тих, чиє життя обірвала російська агресія. Тих, хто вмів любити, жити, творити, працювати, мріяти. Серед цих золотих імен – Ярий Сергій Олександрович, син своєї землі, доброї родини, чесної праці та світлого серця.
У Хоролі продовжується системна робота над тим, щоб місто залишалося затишним, безпечним і світлим попри всі виклики, які випадають на долю нашої громади та всієї країни. Днями працівниками КП «Комунсервіс» проведено роботи з реконструкції мережі вуличного освітлення по вулиці Михайла Полонського. Зокрема, замінено кабель електроживлення та встановлено нові енергозберігаючі лампи, придбані за кошти бюджету Хорольської міської територіальної громади.
Опадає листва з дерев, і в зажурі важчає небо. Одне за одним прилітають із фронту сповіщення про смерть, що розривають душу кожного українця. Хорольську громаду знову сколихнула трагічна звістка – у боях за Україну загинув наш земляк, Кривчун Олександр Віталійович, уродженець села Мала Попівка Новоаврамівського старостату.
Опадає листва з дерев, і в зажурі важчає небо. Одне за одним прилітають із фронту сповіщення про смерть, що розривають душу кожного українця. Хорольську громаду знову сколихнула трагічна звістка – у боях за Україну загинув наш земляк, Кривчун Олександр Віталійович, уродженець села Мала Попівка Новоаврамівського старостату.
