Не встигає висихати рясно окроплена сльозами площа Тараса Шевченка у середмісті Хорола, де громада знову і знову схиляється в скорботі перед світлою пам’яттю своїх мужніх синів, вірних Захисників України. Ще одна болюча звістка чорним крилом торкнулася серця Хорольщини. Через півтора року невідомості, довгих молитов і болісного чекання, «на щиті» повернувся додому на вічний спочинок Герой – Віктор Юрійович Гуменний.
Не встигає висихати рясно окроплена сльозами площа Тараса Шевченка у середмісті Хорола, де громада знову і знову схиляється в скорботі перед світлою пам’яттю своїх мужніх синів, вірних Захисників України. Ще одна болюча звістка чорним крилом торкнулася серця Хорольщини. Через півтора року невідомості, довгих молитов і болісного чекання, «на щиті» повертається додому Герой – Віктор Юрійович Гуменний.
Ще одна невимовно гірка звістка опустилася на Хорольську громаду, огорнувши серця тихим болем і скорботою. Ще одне життя, сповнене світла, любові й відданості рідній землі, обірвалося у боротьбі за наше завтра – за тишу наших світанків, за спокій рідних домівок. Білим соколом злетів у височінь небесну, залишивши земний шлях, мужній Воїн, незламний захисник України, вірний син свого народу – Олександр Іванович Кузнецов. Його душа стала частиною Небесного війська – світлого, вічного, нескореного.
На фронті російсько-української війни гинуть кращі сини і доньки України. Когось вбивають рашисти на полю болю, когось мордують голодом і катують у полоні, а в когось не витримує серце. Ще одне гаряче й щире серце Воїна-захисника, яке боліло за Україну, не витримало постійної напруги. До рідного міста Хорола повернувся навічно військовослужбовець Збройних Сил України – мужній Воїн Микола Миколайович Рідкобород.
День Соборності України: вшанування борців за національне єднання. Шановні жителі Хорольської міської територіальної громади, дорогі українці!
День 22 січня увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України, День Свободи, день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Цей знаменний день символізує єдність України, нагадує, що всі ми – один великий нескорений український народ.
Вибір професії – це один з найвирішальних життєвих виборів, який здійснює людина в юному віці. Від правильного вибору професії залежить не лише подальша доля людини, а й її суспільна значимість та роль в розбудові могутньої, сильної, розвиненої й заможної держави. Саме такої, якою ми хочемо бачити нашу Україну попри усі тяжкі випробування війною.
У широкі простори життя відпустили сьогодні викладачі Хорольської мистецької (музичної) школи своїх вихованців. 26 травня 2021 року стало пам’ятною датою для 15 випускників позашкільного закладу, які в цій «кузні» талантів отримали відмінне художньо-естетичне виховання, розвинули свої творчі здібності й обдарування, оволоділи знаннями у сфері культури та мистецтва.
За головуванням міського голови Волошина С.М. 19 березня 2019 року проведено третє планове в поточному році засідання виконавчого комітету. Участь у цьому засіданні взяло 10 із 12-ти осіб персонального складу виконкому, що складає більше половини його загального складу. За наявності кворуму засідання визначено повноважним. Розглянуто 11 питань порядку денного, включаючи різне.
З давніх давен люди вважали дощ передвісником щедрого врожаю. Сьогодні Хорол омився рясною зливою з градом, тож це небесне знамення віщує плідні результати для нашого міста. Не без допомоги сил небесних і представників державної влади вдається покращувати наше прекрасне місто в серці Полтавського краю. І окрасою Полтавщини воно гідне стати, а всіляко допомагає нам в цьому народний депутат України Костянтин Іщейкін.
По усіх шкільних подвір’ях у Хоролі пролунав останній дзвоник. Сьогодні, 25 травня 2018 року, прекрасне і хвилююче свято для юних мешканців нашого міста. Воно сповіщає про завершення навчального року і підведення підсумків отриманих протягом навчально-виховного періоду нових знань, здобутків і досягнень. У чудовому настрої, з усмішками, із букетами і бантами сотні дітей прямували сьогодні до своїх шкіл. На урочисті лінійки поряд крокували їх батьки, дідусі та бабусі.
