Все частіше у Хорольську громаду приходять трагічні звістки з усіх напрямків бойових зіткнень з військовими підрозділами російських окупантів. Все більше противник завдає тяжких втрат українцям, безжально обриваючи молоді життя. Все більше свіжих могил зʼявляється на Алеї Слави міського кладовища і в селах нашої громади. Ці втрати спустошують і розривають душу на шмаття. Аби не втратити Україну, ми втрачаємо її кращих синів і доньок.
День прикордонника – це професійне свято тих, хто цілодобово стоїть на варті України, охороняючи кордони України від зовнішніх посягань, боронячи її територіальну цілісність та суверенітет.
10 років тому, в лютому 2014 року, Російська Федерація розв’язала війну проти України. Ворог окупував Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей. До 24 лютого 2022 року основні події сучасної російсько-української війни з різною інтенсивністю бойових дій точилися на сході нашої країни. Хоча протистояння російській гібридній агресії та впливу в різних сферах відбувалося не тільки на лінії фронту, а й на всій території України.
Українська армія – це наша честь, гордість і надійний захисний щит! Українські військові різних родів військ довели всьому світу свою звитягу і небачену силу духу. Важливу роль в обороноздатності нашої держави та підвищенні боєздатності воїнів відіграють спеціалісти військово-соціального управління Збройних Сил України.
Днями директор «КП Комунсервіс» Олександр Лозенко зустрів доброго знайомого, з яким пліч-о-пліч проходив військову службу в лавах ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Поцікавившись ситуацією на передовій лінії фронту та потребами військових, директор комунальної служби спільно з міським головою Сергієм Волошиним ініціювали збір коштів для придбання безпілотника розвідувальному взводу 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
Не встигають висихати сльози на площі, де Хорольська громада прощається з кращими синами України. Знову чорна трагічна звістка донеслась у наш край про вихід зі строю в лавах відважних Захисників України нашого земляка-прикордонника – Вячеслава Вячеславовича Баранніка.
Не встигають висихати сльози на площі, де Хорольська громада прощається з кращими синами України. Знову чорна трагічна звістка донеслась у наш край про вихід зі строю в лавах відважних Захисників України нашого земляка-прикордонника, уродженця с.Софине Андріївського старостату 31.03.1999 р.н., Вячеслава Вячеславовича Баранніка.
Битва за незалежність і територіальну цілісність України не вщухає і набирає ще більш страшних обертів, ще з більшими трагічними наслідками і людськими втратами. У суботу, 4 листопада, над площею національного генія і пророка Тараса Шевченка у м.Хорол нависли свинцеві важкі хмари. І небо, і багатолюдна громада з сумом проводжали у засвіти полеглих Героїв – хорольця Романа Володимировича Левченка та бахмутчанина Сергія Анатолійовича Сидоренка.
Хорольське земляцтво навічно попрощалося з солдатом Нацгвардії з позивним «Красавчик», який за трагічних обставин опинився в холодних обіймах смерті. Невимовно боляче проводити у незвідані світи Захисників, які загинули в запеклих кровопролитних боях. Ще більше крають серце трагічні випадки, не пов’язані з бойовими діями, коли обриваються молоді життя військових.
