Опадає осіння тиша, і крізь неї лине скорботний подих чергової тяжкої втрати. У небо здіймаються янголи, несучи на своїх світлих крилах душу Захисника. Хорольщина з болем у серці провела останньою земною дорогою у засвіти нашого земляка з Вишняківського старостату, відданого Воїна, мужнього сина України – Руслана Анатолійовича Юшка.
21 листопада 2025 року Хорол знову став місцем єднання пам’яті, болю і незламності. Величний День Гідності та Свободи громада Хорольщини відзначила на священному місці – Алеї Героїв, де викарбувані імена з портретами 140 новітніх Захисників, кращих синів і однієї доньки України із Хорольського краю, які віддали свої життя за волю, честь і мирне майбутнє нашої держави.
У середу, 19 листопада 2025 року, на центральній площі міста Хорола біля фонтану було досить людно. Мешканці громади зібралися відповідно до попередньо анонсованого оголошення, аби пройти комплексне обстеження та перевірити стан свого здоров’я. Уперше в Хорольській міській територіальній громаді працювала мобільна амбулаторія мультидисциплінарної команди ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я».
У середу, 19 листопада, за ініціативи депутата Хорольської міської ради VIII скликання Олександра Кучера на пленарному засіданні 75 позачергової сесії, який запропонував організацію виїзних засідань для проведення прийому громадян, відбулося перше таке засідання фахівців виконавчого комітету Хорольської міської ради. Метою заходу було надання консультативно-роз’яснювальної допомоги мешканцям щодо найактуальніших питань, які турбують жителів сіл.
Праця хліборобів – це непорушний фундамент добробуту, продовольчої безпеки для міцного та сталого розвитку нашої Хорольської громади й усієї держави в цілому. Завдяки вашій щоденній наполегливості, відданості землі, терпінню та любові до обраної справи на Хорольщині колоситься золотий хліб, зміцнюються фермерські господарства, а українське село живе й дихає прадавніми хліборобськими пахощами, що живлять дух народу.
Війна забирає найцінніше – життя людей, руйнує долі та спустошує серця родин, залишаючи після себе невимовний біль і спогади, які у пам’яті тавруються назавжди і не стираються часом. Кожен похований Воїн – це нагадування про масштаби страшної кровопролитної війни, яка триває на нашій землі не 4, а майже 12 років. Втрати рахуються не лише цифрами, а людськими життями, розбитими планами, мріями та надіями.
Опадає листва з дерев, і в зажурі важчає небо. Одне за одним прилітають із фронту сповіщення про смерть, що розривають душу кожного українця. Хорольську громаду знову сколихнула трагічна звістка – у боях за Україну загинув наш земляк, Кривчун Олександр Віталійович, уродженець села Мала Попівка Новоаврамівського старостату.
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повернувся додому «на щиті».
У Хорольську громаду знову, мов чорні круки, злітаються скорботні звістки. Вони крають серце болем і розривають душу кожного, хто вірить у відновлення справедливого для України миру та молиться за своїх Захисників. І знову невблаганна війна забирає найдорожче – життя Героя Пономаренка Валентина Анатолійовича, який понад усе любив Україну, її землю, її людей.
У п’ятницю, 31 жовтня 2025 року, напередодні Дня працівника соціальної сфери, у залі засідань Хорольської міської ради відбулися урочисті заходи з нагоди професійного свята тих, хто присвятив своє життя служінню людям.
