Війна безжальна. Вона не питає дозволу, не залишає права на помилку і щодня вписує в новітню історію України імена тих, хто став щитом між життям і смертю, між світлом і темрявою. Та найболючіше усвідомлювати, що у цьому кривавому вирі, у страшному горнилі війни ми втрачаємо найкращих – наших кращих синів і доньок, наших Захисників і Захисниць, нашу гордість, наш цвіт нації і наше майбутнє.

Немов білим журавлиним ключем, що розтинає небесну блакить, повертаються у рідний Хорольський край Захисники – ті, хто віддав найдорожче за свободу Батьківщини. Вони йдуть у вічність тихим кроком безсмертя, але назавжди залишаються у серцях живих. У переддень Великодніх свят, під скорботні звуки церковних передзвонів, Хорольська громада проведе в останню путь ще одного з найкращих синів України – Ігоря Івановича Зайця.

Немов білим журавлиним ключем, що розтинає небесну блакить, повертаються у рідний Хорольський край Захисники – ті, хто віддав найдорожче за свободу Батьківщини. Вони йдуть у вічність тихим кроком безсмертя, але назавжди залишаються у серцях живих. У переддень Великодніх свят, під скорботні звуки церковних передзвонів, Хорольська громада провела в останню путь ще одного з найкращих синів України – Ігоря Івановича Зайця.

Хорольська громада знову в жалобі за загиблим земляком із села Новоаврамівки – Олександром Івановичем Васецьким, який повертається із поля бою «на щиті». Гинуть кращі сини України і нашої громади, відлітаючи у вічність журавлиним ключем без вороття. Ціною власного життя вони наближають перемогу і роблять все можливе і навіть неможливе, щоб звільнити Україну і українців від російської неволі.

Хорольська громада знову в жалобі за загиблим земляком із села Новоаврамівки – Олександром Івановичем Васецьким, який повертається із поля бою «на щиті». Гинуть кращі сини України і нашої громади, відлітаючи у вічність журавлиним ключем без вороття. Ціною власного життя вони наближають перемогу і роблять все можливе і навіть неможливе, щоб звільнити Україну і українців від російської неволі.