У п’ятницю, 20 лютого 2026 року, Хорольщина схилила голови у скорботі й вдячності, вшановуючи пам’ять учасників Революції Гідності – усіх, хто не відступив з Майдану, щоб Україна не залишилася в рабських кайданах без права на вільне і цивілізоване життя. Цей день – про мужність і жертовність, про тих, хто став щитом між темрявою і світлом, про першу перемогу у битві, що триває й нині – за свободу, гідність і незалежність нашої держави.
Морозний грудень огортає світ прозорою тишею в очікуванні дива, а різдвяна зірка ось-ось зійде над оселями, запалюючи в серцях вогник надії. У цей час юні таланти Хорольщини відкрили двері у власну казку. Це та чарівна казка, народжена з дитячої уяви й щирості, зігріта теплом маленьких рук і великою мрією, що вміє вірити беззастережно.
У четвер, 25 вересня, у глядацькому залі Хорольського базового будинку культури панувала справжня атмосфера свята, піднесення та щирої вдячності мистецтву. Тут відбулася знакова подія, що вписала яскраву сторінку в культурне життя Хорольської громади – ювілейний звітний концерт, приурочений 20-річчю зразкового аматорського колективу «Студія естрадного мистецтва „Першоцвіт“» з Андріївського старостату.
Раді повідомити про нові кадрові призначення у Хорольській мистецькій школі. Анатолій Іванович Темник пішов на заслужений відпочинок та передав своє дітище у надійні руки – Валентині Василівні Олійник. 20 серпня 2024 року в глядацькому залі мистецької школи відбулося урочисте зібрання за участі представників місцевої влади – міського голови Сергія Михайловича Волошина, керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету Галини Михайлівни Козлової, начальника відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Оксани Володимирівни Левіної та колективу закладу позашкільної освіти.
Хорольську громаду сколихнула трагічна звістка: раптово обірвалося життя видатного діяча культури і мистецтва Хорольщини Олександра Ганзенка
Олександр Васильович Ганзенко – людина шанована і знатна не лише в Хорольській громаді, а й далеко за її межами. Смерть зненацька прийняла його в свої холодні обійми в 49-річному віці. 20 серпня 2024 року золоте серце великого митця навічно зупинилося. Від гіркоти тяжкої втрати зупинилася у німому мовчанні мить і затихли в просторі всі звуки. У звучанні мелодій минуло все його життя, яке він присвятив музичному мистецтву і розвитку музичної освіти у сільській місцевості.
Іван Петрович Котляревський – основоположник сучасної української літератури, письменник, поет, драматург і громадський діяч, автор відомої поеми «Енеїда» та пʼєси «Наталка Полтавка». На честь видатної постаті Полтавщини, засновника нового етапу формування літературної мови, з нагоди 255-річчя з Дня його народження відбувся творчий звіт-огляд «народних» аматорських колективів Хорольщини.
