Серпень в Україні завжди був місяцем жнив – коли достигле колосся вклоняється стиглим золотом, коли руки хліборобів збирають врожай, що годуватиме людей увесь рік. Це час вдячності землі та гордості за працю. Та нинішні серпневі й вересневі дні продовжують нести інший, кривавий врожай.
З глибоким сумом сповіщаємо, що 31 травня 2025 року на 48-му році життя перестало битися серце Дорошенко Світлани Володимирівни – адміністратора відділу «ЦНАП» виконавчого комітету Хорольської міської ради. Світлана Володимирівна народилася 15 липня 1976 року в місті Хоролі. Атестат про повну загальну середню освіту отримала у Штомпелівський середній школі.
21 листопада Хорольська громада відзначила 11-ту річницю Революції Гідності та Свободи та 20-ту річницю Помаранчевої Революції патріотичним благодійним заходом в підтримку ЗСУ «Вільні творять майбутнє» у глядацькому залі Хорольського базового будинку культури. Урочистий захід об’єднав громаду в шануванні подвигу українського народу, його відчайдушної боротьби за незалежність і свободу.
На фронті російсько-української війни гинуть кращі сини і доньки України. Когось вбивають рашисти на полю болю, когось мордують голодом і катують у полоні, а в когось не витримує серце. Ще одне гаряче й щире серце Воїна-захисника, яке боліло за Україну, не витримало постійної напруги. До рідного міста Хорола повернувся навічно військовослужбовець Збройних Сил України – мужній Воїн Микола Миколайович Рідкобород.
За Україну треба не помирати, а битися і бути готовим боротися до кінця, як це робив наш земляк з міста Хорола – мужній Воїн Микола Миколайович Рідкобород. Він відчайдушно обороняв Батьківщину, втім серце звитяжного лицаря навічно зупинилося 9 червня 2024 року в м. Святогірськ Краматорського р-ну Донецької обл. Ця трагічна звістка увірвалася чорним вороном у Хорольську громаду, до родини полеглого Захисника.
Війна особливо загострила відчуття короткочасності життя, його крихкості. Короткочасним стало й життя молодого Воїна, який мужньо й героїчно боронив Україну. 2 травня, у велике православне свято Чистого четверга, Хорольську громаду сколихнула трагічна звістка про втрату Захисника, нашого земляка, мешканця Штомпелівського старостату – Ковшова Володимира Петровича.
Одинадцятий рік кровопролитної російсько-української війни, третій рік повномасштабного збройного конфлікту, 797 днів мужнього опору українського народу російській ворожій армії. У цій боротьбі ми всі засвоїли беззаперечну істину – Україна жива і буде жити, поки всі ми воєдино будемо відчайдушно битися за право на мирне життя і свої кордони.
Шановні рятувальники, ветерани ДСНС України!
Щорічно, 17 вересня, в Україні відзначається День людей сміливих, рішучих, мужніх, сильних духом – День рятівника (колишній День працівників цивільного захисту України). Вітаю з професійним святом тих, хто допомагає і рятує з біди! Свято встановлено відповідним Указом Президента України від 12.09.2008 №830/2008.
Любі наші діти! Дорогі школярі, студенти! Діти Хорольської громади, які впершей дуть до школи і ступають на завершальний щабель шкільного чи студентського життя!
1 вересня – ваш день, важливий для усіх нас день – День знань. Цьогорічне 1вересня дуже відрізняється від 32-х попередніх, які відзначалися у незалежній Україні. Попри будь-які загрози і ворожу агресію, життя продовжується і вашому покоління потрібно буде відбудовувати країну, відновлювати її, підіймати з руїн.
Ще одне молоде життя забрала невблаганна кровопролитна російсько-українська війна. Ворог не думає зупинятися, не шкодуючи ні військових, ні цивільне мирне населення. І кількість жертв на лінії розмежування і на всій території України, куди дістали ракети оскаженілих рашистів, уже неможливо осягнути. Замість медозборів, кожен ранок серпня гірчить полином і ми все більше отримуємо трагічні звістки і новини, не встигаючи оговтуватись від масштабних наслідків сучасної війни.
