На землі тримається життя, на праці хлібороба – добробут українського народу. Земля – це не просто безцінний природний скарб, а джерело життя, основа національного багатства та запорука продовольчої безпеки держави. А хліборобська праця – це щоденна відповідальність, наполегливість і відданість справі, завдяки яким українські поля родять, а на столах наших родин не переводиться хліб.
Є втрати, перед якими безсилими стають слова. Є людські долі, в яких війна безжально перегортає останню сторінку тоді, коли життя лише починає розквітати. Є імена, які назавжди стають частиною історії нескореної України, бо за ними – не просто подвиг, а найвища ціна свободи, сплачена власним життям. країна тримається на мужності своїх Захисників і Захисниць. Вони стали щитом між рідною землею та ворогом, між нашим сьогоденням і майбутнім наступних поколінь.
У понеділок, 31 серпня, напередодні Дня знань, на території стадіону студентського містечка ВСП «Хорольський агропромисловий фаховий коледж ПДАУ» відбулися урочистості з нагоди початку нового 2026-2027 навчального року. Захід об’єднав студентську спільноту, педагогічних працівників, батьків, рідних та почесних гостей.
Премію імені М.Т. Полонського засновано для вшанування пам’яті видатної постаті в історії медицини Хорольської громади. Вона є знаком вдячності тим, хто своєю працею робить вагомий внесок у розвиток сучасної медицини та гідно продовжує благородну справу Михайла Тимофійовича Полонського.
У п’ятницю, 3 липня 2026 року, напередодні Дня Національної поліції України, Хорольський міський голова Сергій Волошин привітав начальника відділення поліції №2 Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, майора поліції Олександра Мелашенка, та особовий склад із професійним святом.
У тиші, що звучала гучніше за будь-які слова, в адміністративному приміщенні Хорольської міської ради відбулася подія, яку неможливо виміряти ані часом, ані звичними людськими відчуттями. Подія, де невимовний материнський біль і безмежна гордість за подвиг сина стояли поруч. Подія, що ще раз нагадала всім присутнім: свобода України має надзвичайно високу ціну – життя її найкращих синів.
Війна щодня залишає глибокі, невиліковні рани в самому серці українського народу. Вона забирає найкращих, цвіт нашої нації, тих, хто став щитом на захисті рідної землі. Та найважче, найстрашніше випробування для люблячих сердець – це бездонне темне провалля невідомості. Це той пекучий вогонь, який роками тримає рідних між крихкою надією та глухим відчаєм, коли кожен телефонний дзвінок змушує стискатися душу.
У четвер, 4 червня 2026 року, подвір’я Андріївського закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів наповнилося особливою атмосферою. Цього дня тут переплелися радість і хвилювання, усмішки й сльози, адже для школярів завершився ще один навчальний рік, а для випускників пролунав останній шкільний дзвоник – символ прощання з безтурботним дитинством та початку нового життєвого етапу. У школі навчається 74 здобувачі освіти, із яких 8 – випускники, які сьогодні переступили поріг у доросле життя.
Ридає матінка-земля вже не слізьми, а кривавими потоками рік… Чорнокрила війна безжально вириває з життя найкращих синів України, цвіт нації, тих, кому ще б жити, мріяти, кохати й творити гідне майбутнє рідної держави. Нестерпний біль і невимовна скорбота знову огорнули Хорольську громаду, а Україна втратила ще одного свого вірного Захисника, уродженця села Попівка Новоаврамівського старостату, юного Героя – Богдана Володимировича Шукліна.
Дорогою честі та нескореної звитяги повернувся з фронтових рубежів у безсмертя Герой, який загартувався в запеклих боях і став не просто Воїном, а легендою. Молодший сержант, старший стрілець-оператор 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗСУ – Андрія Олександровича Папія став у стрій небесного Легіону і став взірцем Воїнської честі не лише для бойового братерства, а й для нащадків.
