1 жовтня – важлива дата в історії новітньої України, яка поєднує в собі свято Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, а віднедавна – День Захисників та Захисниць України. Для нашої країни на сьогодні – це одне з найголовніших свят, адже на плечах наших славних оборонців тримається вся держава.
Сьогодні ми вшановуємо тих, хто тримає на своїх плечах міць броні й вогню, хто робить танкові війська незламною опорою Збройних Сил України. Танкісти знають з бойового досвіду: танк сильний лише тоді, коли весь екіпаж працює як єдиний злагоджений механізм. Ваша відвага, вміння швидко реагувати й чітко діяти в екстремальних ситуаціях, чути побратима без зайвих слів лише по погляду чи жестах – це та сила, що робить грізну машину ще міцнішою в бою.
Четверта осінь приходить на Хорольщину і омивається не дощами, а сльозами гірких втрат. Довгою й тернистою дорогою повертаються додому «на щиті» найкращі сини України. Вони віддають найдорожче – власне життя у жорстокому протистоянні з підступною рашистською ордою. Хорольська земля знову схиляє голову в скорботі. Її син, вірний Воїн і Захисник – Станіслав Федосійович Новеселецький загинув 9 вересня 2025 року, захищаючи рідну країну від ворога на Харківщині.
Четверта осінь приходить на Хорольщину і омивається не дощами, а сльозами гірких втрат. Довгою й тернистою дорогою повертаються додому «на щиті» найкращі сини України. Вони віддають найдорожче – власне життя у жорстокому протистоянні з підступною рашистською ордою. Хорольська земля знову схиляє голову в скорботі. Її син, вірний Воїн і Захисник – Станіслав Федосійович Новоселецький загинув 9 вересня 2025 року, захищаючи рідну країну від ворога на Харківщині.
Прийміть найщиріші вітання від усієї Хорольської громади з нагоди Дня військової розвідки України! Ви – ті, хто завжди на крок попереду, хто у тіні, але з величезною силою впливає на хід подій на фронті й глибоко в тилу ворога. Ви захищаєте життя наших воїнів та мирних людей.
Серпень в Україні завжди був місяцем жнив – коли достигле колосся вклоняється стиглим золотом, коли руки хліборобів збирають врожай, що годуватиме людей увесь рік. Це час вдячності землі та гордості за працю. Та нинішні серпневі й вересневі дні продовжують нести інший, кривавий врожай.
У переддень Дня Державного Прапора України, 22 серпня 2025 року, хорольське земляцтво з представниками місцевої влади зібралися разом перед приміщенням міської ради, аби віддати шану одному з найвеличніших символів нашої державності – Державному Прапору. День Прапора – це свято єдності, бо де б ми не були – вдома чи за тисячі кілометрів від рідної домівки – серце українця завжди б’ється у такт із нашим синьо-жовтим стягом. Він єднає покоління, гуртує навколо ідеї вільної, сильної, європейської України.
Робочий тиждень у Хоролі завершився знаковою подією – зустріччю з мужніми Захисниками нашої землі. У п'ятницю, 8 серпня, у кабінеті Хорольського міського голови Сергія Волошина відбулася зустріч з командирами 3-ої окремої штурмової бригади, донедавна відомої як полк «ССО АЗОВ».
Віками пам’ятатиме Хорольська громада та вся Україна той нестерпний біль від втрат, що все частіше озивається жалобою і молитвами за загиблими Воїнами. Особливо болісну втрату зазнала сім'я та друзі після трагічної загибелі мешканця міста Хорола в статусі внутрішньо переміщеної особи, солдата Євгенія Вікторовича Лук’янченка. Не лише від кулі ворога гинуть наші Захисники, а й від масованих ракетних обстрілів ще на етапі їх підготовки до зіткнення з ворогом на передовій лінії оборони.
Високою державною нагородою удостоєно нашого земляка-військовослужбовця Збройних Сил України – Артема Анатолійовича Кравченка. Указом Президента України від 25 грудня2024 року №880 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені в захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, головний сержант Артем Кравченко відзначений почесною нагородою – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На превеликий жаль, посмертно.
