29-30 вересня 1941 року – дні, які навіки закарбувалися в трагічній пам’яті людства. У Бабиному Яру нацисти вчинили один із найбільших злочинів Другої світової війни: лише за два дні було розстріляно понад 33 тисячі євреїв Києва. Згодом ця земля стала братською могилою для десятків тисяч українців, ромів, військовополонених, представників різних національностей, які стали жертвами гітлерівського терору.
27 січня в Україні та світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. У цей день в 1945 році звільнили концентраційний табір Освенцим (Аушвіц) – місце ув’язнення, проведення дослідів над людьми і страти євреїв, поляків, циган та інших жертв. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту.
Саме в цей день в 1945 році звільнили концентраційний табір Освенцим (Аушвіц) – місце ув’язнення, проведення дослідів над людьми і страти євреїв, поляків, циган та інших жертв. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту.
Бабин Яр – це некрополь для більш ніж 100 тисяч цивільних громадян. Це жахлива гітлерівська катівня як дорослих, так і дітей та людей старшого віку, військовополонених. Трагедія Бабиного Яру – це не тільки фізичне знищення людей, а й спроба стерти пам’ять про них. Залишаючи Київ, нацисти намагалися приховати сліди своїх злочинів. Навіть вони розуміли, що за вчинене звірство їх чекає неминуча кара.
Сьогодні 81-і роковини одного з найжахливіших символів Голокосту – масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр у Києві. Маховик смерті забрав упродовж 1941-1943 років життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних… Бабин Яр – це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. Сьогодні важко осягнути те, що відбувається на цій же українській землі та знайти слова, щоб висловити всю глибину болю, співчуття та скорботи.
