Саме цього дня у 1945 році було звільнено нацистський концентраційний табір Освенцим (Аушвіц) – символ нелюдської жорстокості, масових страт і «фабрики смерті», де загинули євреї, поляки, роми та представники інших народів. Офіційно визнано: під час Голокосту було вбито до 6 мільйонів євреїв – третину всього єврейського народу.

Голокост став страшним застереженням для людства про те, до чого призводять ненависть, фанатизм, расизм і байдужість. Після окупації України нацисти створили мережу гетто, а згодом розпочали масове винищення єврейського населення. Розстріли в Бабиному Яру стали відомими на весь світ, але трагедія була повсюдною – майже в кожному місті й містечку пролилася невинна кров.

Хорольщина також пережила чорні сторінки цієї історії. Жертвами Голокосту в місті Хоролі стали 460 мирних жителів єврейської національності, яких німецькі нацисти розстріляли 28 жовтня 1941 року в урочищі «Козацький яр» (офіційна назва – «Гончарний яр»). У роки Другої світової війни на території нашого краю було знищено мирних мешканців, серед яких – дорослі та діти єврейської національності. Вони були вбиті нацистами лише за походження. Ці злочини назавжди залишили слід у пам’яті нашої землі.

Сьогодні ми знову протистоїмо світовому злу, боронячи свободу та європейські цінності. Росія, як країна-терорист, несе загрозу не лише Україні, а й усьому світові. Ми зобов’язані берегти пам’ять про геноциди – заради правди й заради майбутнього.

Не забуваймо і про тих, хто нині перебуває в рашистських СІЗО та колоніях. Молімося за якнайшвидше повернення наших полонених додому живими. Історія нацизму, на жаль, знову оживає у моторошних формах – у таборах, катівнях і зруйнованих долях.

Пам’ятаймо та згадуймо мільйони жертв Голокосту. Пам’ять – це наш обов’язок. Пам’ять – це наш захист від повторення зла.