Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повернувся додому «на щиті».
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повертається додому «на щиті».
У четвер, 18 вересня, у залі Хорольської міської ради відбулася урочиста подія — вручення почесної державної нагороди ветерану війни, жителю нашої громади Олександру Володимировичу Парнюку. Міський голова Сергій Волошин разом із представником першого відділу Лубенського РТЦК та СП, секретарем ради Юлією Бойко та керуючою справами (секретарем) виконавчого комітету Галиною Козловою вручили герою нагрудний знак «Золотий хрест».
Напередодні третьої річниці повномасштабного російського вторгнення, 23 лютого 2025 року, Президент України Володимир Зеленський зустрівся із захисниками й захисницями та рідними полеглих військових. Нашого земляка-військовослужбовця із села Коломійцеве Озеро Штомпелівського старостату, молодшого лейтенанта Тенгіза Тенгізовича Бердзенішвілі удостоєно найвищого держаного звання – Героя України.
Міський голова Волошин Сергій Михайлович привітав Радченка Костянтина Юхимовича, якому 28 лютого 2016 року виповнилося 90 років! Життєвий шлях ювіляра насичений численними подіями і випробуваннями, які влаштувала йому з юних літ Велика Вітчизняна війна. З сімнадцяти років довелося обороняти рідну землю, проявивши нездоланну мужність та незламність духу. Далі пройшов нелегкий трудовий шлях, самовіддано працюючи начальником Хорольської залізничної станції. Виховав двох інтелігентних, порядних доньок, які на схилі його літ забезпечують дбайливим відношенням, роблять будні світлішими.
Ця людина заслуговує особливої уваги, адже таких ветеранів війни залишилося всього лише 57 чоловік по Хорольському району. Костянтин Юхимович разом зі своїм бойовим товаришем Кражаном Дмитром Андрійовичем згадали нелегкі часи, розповіли про пережиті бойові жахи, які дають можливість усвідомити одну важливу істину – настільки крихкий як кришталь мир і як важливо його уберегти. Подвиг воїнів-героїв непідвладний часу, як і безмежна наша вдячність захисникам Батьківщини, які не жаліючи себе воювали за наше світле майбутнє.
Фото привітання ювіляра можете переглянути тут.
