Наблизилася дата, яка особливим болем, гордістю і любов’ю відлунює в серці кожного українця, – День Незалежності України. Цьогоріч наша держава відзначає 35-ту річницю Незалежності. Тридцять п’ять років – це ціла епоха, у якій були здобутки й випробування, надії та втрати, великі перемоги й важкі уроки. Та незмінним залишається головне – Україна була, є і буде вільною.
Чергова чорна звістка пекучим болем обізвалася в серцях жителів Хорольської громади. Нещадний та жорстокий час війни забрав ще одне світле життя – передчасно зупинилося серце нашого земляка, мужнього захисника та вірного сина України – Сергія Миколайовича Бадьора.
Під безмежним українським небом, серед зелених крон столітніх дубів Хорольського ботанічного саду, у ритмі живої музики, щирого слова й незламного патріотичного духу Хорольська громада урочисто відзначила День Української Державності, День Хрещення Київської Русі – України та День вшанування пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого.
Повномасштабна війна щодня розтинає українську землю глибокими кривавими ранами, вириваючи з життя найкращих синів і дочок нашого народу. У чорному полум’ї війни згасають людські долі, а в серцях рідних назавжди оселяються невимовний біль, тривога й виснажливе чекання. Для багатьох родин час завмер у страшній невідомості – між крихкою надією на диво і пекучим страхом почути звістку, від якої холоне душа. Довгі місяці пошуків, молитв і безсонних ночей стали важким хрестом для тих, чиї рідні зникли безвісти, захищаючи Україну від жорстокого рашистського ворога.
Повномасштабна війна щодня залишає криваві рани на українській землі, забираючи найкращих синів і дочок нашого народу. Для багатьох родин час зупинився у страшній невідомості – між надією та болем, між молитвами про диво і страхом почути найтяжчу звістку. Місяці очікування, пошуків і безсонних ночей стали нестерпним випробуванням для рідних Захисників, які зникли безвісти під час виконання бойових завдань.
Війна безжально увірвалася в життя українців, розділивши його 24 лютого 2022 року на «до» і «після». Вона принесла біль утрат, гіркоту розлук і чорні звістки, що крають серця родин та громад. Та водночас ця жорстока доба явила світові справжню силу українського духу – незламність, жертовність і любов до рідної землі, за яку наші Воїни стали стіною. У боротьбі за свободу і незалежність України віддав власне життя наш земляк – Сергій Олексійович Олексенко.
Напередодні третьої річниці повномасштабного російського вторгнення, 23 лютого 2025 року, Президент України Володимир Зеленський зустрівся із захисниками й захисницями та рідними полеглих військових. Нашого земляка-військовослужбовця із села Коломійцеве Озеро Штомпелівського старостату, молодшого лейтенанта Тенгіза Тенгізовича Бердзенішвілі удостоєно найвищого держаного звання – Героя України.
Російський агресор приніс українському народові стаждання й нелюдські випробування, що досі не знав цивілізований світ і донині не усвідомив ціну непоправних неосяжних втрат. Стоголосим ехом людського болю, страхів, страждань, розпачу і мук доносяться із фрону трагічні звістки про втрату наших Героїв-захисників. Більше двох довгих років, з 30 травня 2022 року, невідомою була доля лікаря-травматолога з Хорольщини Сергія Івановича Тараненка.
Український інститут національної пам’яті Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни (8 травня)
Минулого року Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги - єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує пам’ять загиблих у Другій світовій війні.
Російсько-українська війна лютує з особливою жорстокістю і на початку лютого 2024 року в нашу громаду донеслась чорна звістка про загибель земляка-військовослужбовця ЗСУ із с.Покровська Багачка. При виконанні бойового завдання, під час воєнних дій на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони в с.Богданівка Бахмутського р-ну Донецької обл. загинув смертю хоробрих солдат, стрілець 2 взводу 2 роти 463 батальйону 143 окремої піхотної бригади – Зуй Володимир Владиславович.
