Щорічно 12 вересня в Україні святкують День фахівця радіоелектронної боротьби ЗСУ. Ця дата визначена відповідним наказом головнокомандувача ЗСУ № 253 від 1 вересня 2021 року. Кінець і грань цієї кровопролитної російсько-української війни, яка триває понад 12 років, невидимі. Вирішальним фактором перемоги на полі бою є наявність сучасних технологічних засобів.
Повномасштабна війна щодня залишає на українській землі нові рани й забирає тих, хто ще вчора жив, любив, мріяв і чекав зустрічі з рідними. А для їхніх родин найтяжчим випробуванням часто стає не лише втрата, а й очікування – болісне, виснажливе, сповнене надії та страху. Очікування, у якому між «він повернеться» і «його вже немає» залишаються лише молитва, пам’ять і віра у диво. Саме так жила родина Дужик від 20 червня 2026 року. Довгі дні невідомості завершилися найстрашнішим підтвердженням – результатами ДНК-експертизи. Додому, на вічний спочинок, повернувся Захисник України, Воїн із хоробрим серцем – Євген Олександрович Дужик.
У понеділок, 31 серпня, напередодні Дня знань, на території стадіону студентського містечка ВСП «Хорольський агропромисловий фаховий коледж ПДАУ» відбулися урочистості з нагоди початку нового 2026-2027 навчального року. Захід об’єднав студентську спільноту, педагогічних працівників, батьків, рідних та почесних гостей.
Є життя, що лишають по собі не просто спогади, а глибокий, невиліковний слід у душах усіх, хто мав щастя бути поруч. Саме таким був шлях Віктора Петровича Кириченка – сина Хорольської землі, люблячого батька, надійного брата, вірного друга та мужнього Захисника України.
Напередодні головного державного свята у Хорольському базовому будинку культури відбулися урочистості в рамках обласного огляду народної творчості «Код Незламності», присвячені 35-й річниці Незалежності України.
Хорольська міська територіальна громада з глибоким сумом сповіщає про непоправну втрату. Відійшов у вічність ветеран освіти, мудрий наставник, науковець, громадський діяч, інтелігент, людина високої культури, честі й беззаперечного авторитету – Леонід Петрович Діхтярь. Його земний шлях завершився, але назавжди залишиться у пам'яті тих, кому пощастило працювати поруч, навчатися у нього, переймати його життєву мудрість, досвід і безмежну відданість своїй справі. У літописі Хорольщини та на сторінках свого життєпису Леонід Петрович залишив яскравий слід добрих справ, чесного служіння людям, освіті та рідному краю.
Домашнє насильство часто починається непомітно: словом, погрозою, образою або контролем. Але кожен такий прояв – це сигнал, що ситуація може стати небезпечною. Домашнє насильство завдає шкоди здоров’ю не лише фізично. Психологічні травми також залишають глибокий слід, негативно впливаючи на загальний емоційний стан та якість життя.
Українська земля споконвіку була джерелом сили, добробуту та національної єдності. Саме на ній покоління хліборобів невтомною працею творили достаток держави, зберігали традиції господарювання та утверджували велич українського села. Сьогодні, у час випробувань, фермери залишаються справжніми воїнами трудового фронту, які щодня забезпечують продовольчу безпеку країни та роблять вагомий внесок у зміцнення економічної стійкості України.
Розвиток велоруху Хорольської громади: подія, що обʼєднала спорт, памʼять і вдячність
У той час, коли українські Воїни щодня виборюють свободу й незалежність нашої держави, тил продовжує гуртуватися навколо найголовнішого – підтримки Захисників та єднання заради спільної мети. У суботу, 6 червня 2026 року, Хорольська громада вперше долучилася до масштабної обласної ініціативи – «Полтавський обласний велодень з ветеранами».
Ридає матінка-земля вже не слізьми, а кривавими потоками рік… Чорнокрила війна безжально вириває з життя найкращих синів України, цвіт нації, тих, кому ще б жити, мріяти, кохати й творити гідне майбутнє рідної держави. Нестерпний біль і невимовна скорбота знову огорнули Хорольську громаду, а Україна втратила ще одного свого вірного Захисника, уродженця села Попівка Новоаврамівського старостату, юного Героя – Богдана Володимировича Шукліна.
