Слово «пам’ять» сьогодні звучить особливо болісно. Воно відлунює у серцях важким дзвоном скорботи, коли Хорольська громада знову схиляє голови перед світлою пам’яттю свого Захисника. До Хорольського краю «на щиті» повернувся ще один Герой – Олександр Геннадійович Чистяков, який до останнього залишався вірним військовій присязі, українському народові та своїй державі.
Війна не залишає права на помилку. Вона щодня вписує у новітню історію України імена тих, хто став незламним щитом між світлом і темрявою, між добром і злом, між свободою і поневоленням. Найболючіше усвідомлювати, що у цьому кривавому горнилі російсько-української війни ми втрачаємо найкращих – наших мужніх синів, гордість нації, цвіт українського народу, тих, кому судилося творити майбутнє незалежної держави. Хорольська громада знову схиляє голови у скорботі, бо до Небесного Воїнства долучився ще один наш земляк, уродженець міста Хорола – мужній Захисник України Володимир Анатолійович Гирич.
Під безмежним українським небом, серед зелених крон столітніх дубів Хорольського ботанічного саду, у ритмі живої музики, щирого слова й незламного патріотичного духу Хорольська громада урочисто відзначила День Української Державності, День Хрещення Київської Русі – України та День вшанування пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого.
Інтеграція ІТ-систем Державної податкової служби до єдиного європейського податкового простору, імплементація вимог ЄС та розвиток цифрових рішень стали ключовими темами онлайн-зустрічі команди ДПС на чолі з в. о. Голови ДПС Лесею Карнаух з експертами проєкту міжнародної технічної допомоги EU4PFM під головуванням керівниці компонентів 1, 3 та 4 Програми EU4PFM Юргіти Домейкієне.
14 червня Хорольська міська територіальна громада щиро вітаємо всіх, хто безкорисливо ділиться найдорожчим – своєю кров’ю, даруючи людям надію, здоров’я та шанс на порятунок життя. Донорство – це доказ того, що українців не зламати. Ви ділитися своєю силою, своєю енергією та своєю кров'ю, щоб жила вся країна, щоб врятувати життя пораненого Захисника, який тримає небо над нами.
Осипається цвіт розкішних духмяних півоній, схиляючись додолу, немов у скорботному поклоні перед полеглими Захисниками України. Один за одним відлітають вони у безсмертя білими журавлями, залишаючи по собі невгасимий біль втрати та світлу пам’ять у серцях вдячних поколінь. Хорольська громада знову опинилася перед болючою і невимовно тяжкою втратою – ще одне життя, віддане за Україну, обірвалося на полі бою, а душа нашого Захисника приєдналася до Небесного воїнства.
Світлі дні Великоднього передзвоння, що мали б нести надію, мир і духовне оновлення, знову оповиті невимовним болем страшної війни. Напередодні Вербної неділі Хорольську громаду пронизала чергова чорна звістка, від якої стискається серце й холоне душа. У середу, 1 квітня 2026 року, на бойовій позиції у Краматорському р-ні Донецької обл., до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі, героїчно загинув солдат-піхотинець, стрілець-помічник гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону 143-ї окремої механізованої бригади ЗСУ – Ярослав Олександрович Терентєв.
У понеділок, 9 березня, Хорольщина знову схилила голову перед величчю слова і духу людини, яка стала совістю української нації – Тарасом Шевченком. У 212-ту річницю від дня народження Великого Кобзаря громада віддала шану генію, чия творчість крізь століття залишається дороговказом для українського народу в боротьбі за свободу, гідність і незалежність.
У п’ятницю, 20 лютого 2026 року, Хорольщина схилила голови у скорботі й вдячності, вшановуючи пам’ять учасників Революції Гідності – усіх, хто не відступив з Майдану, щоб Україна не залишилася в рабських кайданах без права на вільне і цивілізоване життя. Цей день – про мужність і жертовність, про тих, хто став щитом між темрявою і світлом, про першу перемогу у битві, що триває й нині – за свободу, гідність і незалежність нашої держави.
Щиро вітаємо вас зі світлим християнським святом – Стрітенням Господнім, яке відзначається 2 лютого в Україні вже третій рік поспіль з переходом на новоюліанський календар за новим стилем. Це день символічної зустрічі світла і темряви, надії й страху, добра і зла. День, коли людство побачило Спасителя, як символічний знак перемоги життя над смертю.
