14 червня Хорольська міська територіальна громада щиро вітаємо всіх, хто безкорисливо ділиться найдорожчим – своєю кров’ю, даруючи людям надію, здоров’я та шанс на порятунок життя. Донорство – це доказ того, що українців не зламати. Ви ділитися своєю силою, своєю енергією та своєю кров'ю, щоб жила вся країна, щоб врятувати життя пораненого Захисника, який тримає небо над нами.
Офіцери-рятувальники Хорольської міської територіальної громади наголошують на дотриманні основних правил безпечного відпочинку на воді та риболовлі! З настанням теплої пори року водойми стають улюбленим місцем відпочинку. Купання, риболовля чи просто релакс біля води – усе це чудово, якщо дотримуватись правил безпеки.
Щорічно, 27 травня, ми віддаємо шану працівникам екстреної медичної допомоги Хорольської громади і всієї України! Вітаємо колектив Хорольської підстанції станції №3 м.Лубни комунальної установи «Полтавський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради». Ваша робота – це не просто професія, це щоденний іспит на мужність, витримку та людяність.
Офіцери-рятувальники Хорольської міської територіальної громади наголошують на дотриманні основних правил безпечного відпочинку на воді та риболовлі! З настанням теплої пори року водойми стають улюбленим місцем відпочинку. Купання, риболовля чи просто релакс біля води – усе це чудово, якщо дотримуватись правил безпеки. Нехтування елементарними рекомендаціями може призвести до трагічних наслідків. Тож подбаймо про себе та своїх близьких заздалегідь.
Дорогою честі та нескореної звитяги повернувся з фронтових рубежів у безсмертя Герой, який загартувався в запеклих боях і став не просто Воїном, а легендою. Молодший сержант, старший стрілець-оператор 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗСУ – Андрія Олександровича Папія став у стрій небесного Легіону і став взірцем Воїнської честі не лише для бойового братерства, а й для нащадків.
У сучасному світі це свято набуло нового значення. Це день нашої стійкості та підготовки. Це щоденна праця тисяч людей: рятувальників, пожежників, медиків та кожного, хто знає, як діяти в надзвичайних ситуаціях. Сьогодні ми дякуємо тим, хто першим приходить на допомогу та нагадуємо, що безпека починається з кожного із нас.
Війна безжально увірвалася в життя українців, розділивши його 24 лютого 2022 року на «до» і «після». Вона принесла біль утрат, гіркоту розлук і чорні звістки, що крають серця родин та громад. Та водночас ця жорстока доба явила світові справжню силу українського духу – незламність, жертовність і любов до рідної землі, за яку наші Воїни стали стіною. У боротьбі за свободу і незалежність України віддав власне життя наш земляк – Сергій Олексійович Олексенко.
Хорольська громада разом з усією Україною вшанувала пам’ять учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – людей, які стали живим щитом між смертельною радіацією і людством. Цей пам’ятний День щорічно, 14 грудня, відзначається на загальнодержавному рівні – у річницю завершення будівництва саркофагу над зруйнованим унаслідок вибуху четвертим енергоблоком зловіщої електростанції.
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повернувся додому «на щиті».
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повертається додому «на щиті».
