Стратегія боротьби з мишоподібними гризунами (полівки, миші) має кардинальні відмінності залежно від місця, оскільки в полі потрібні широкомасштабні агротехнічні та хімічні заходи, а в сховищах – фізична ізоляція та точкова дератизація. Боротьба з мишоподібними гризунами в зимовий період набуває особливого значення, оскільки з настанням холодів гризуни масово мігрують із природних угідь (полів, лісосмуг) до теплих і багатих на їжу приміщень: житлових будинків, складів, сховищ, тваринницьких ферм та елеваторів.
Шкідливі мишоподібні гризуни — серйозний виклик для аграрія в осінній період. Адже у зв’язку зі скороченням кормової бази вони масово мігрують у посіви озимих культур, багаторічні насадження та місця зберігання збіжжя. Й за відсутності контролю можуть суттєво пошкодити й навіть знищити рослини та зерно.
Війна забирає найцінніше – життя людей, руйнує долі та спустошує серця родин, залишаючи після себе невимовний біль і спогади, які у пам’яті тавруються назавжди і не стираються часом. Кожен похований Воїн – це нагадування про масштаби страшної кровопролитної війни, яка триває на нашій землі не 4, а майже 12 років. Втрати рахуються не лише цифрами, а людськими життями, розбитими планами, мріями та надіями.
29-30 вересня 1941 року – дні, які навіки закарбувалися в трагічній пам’яті людства. У Бабиному Яру нацисти вчинили один із найбільших злочинів Другої світової війни: лише за два дні було розстріляно понад 33 тисячі євреїв Києва. Згодом ця земля стала братською могилою для десятків тисяч українців, ромів, військовополонених, представників різних національностей, які стали жертвами гітлерівського терору.
Восени посівам ріпаку озимого значної шкоди завдає широкий спектр шкідників. Заселення фітофагами посівів восени цілком залежить від агрокліматичних умов. До основних завдань у цей період можна віднести формування оптимальної густоти та забезпечення зимостійкості рослин ріпаку озимого.
Сьогодні, разом з країною та світом, ми відзначаємо Міжнародний день пам’яті жертв фашизму – день, коли людська цивілізація вшановує пам’ять мільйонів загиблих солдатів різних національностей та мирних мешканців, які не дочекалися миру, загинули під час бомбардувань, страждань від голоду чи тяжких недуг в лихоліття Другої світової війни.
Сьогодні ми вшановуємо тих, хто тримає на своїх плечах міць броні й вогню, хто робить танкові війська незламною опорою Збройних Сил України. Танкісти знають з бойового досвіду: танк сильний лише тоді, коли весь екіпаж працює як єдиний злагоджений механізм. Ваша відвага, вміння швидко реагувати й чітко діяти в екстремальних ситуаціях, чути побратима без зайвих слів лише по погляду чи жестах – це та сила, що робить грізну машину ще міцнішою в бою.
Українська традиція державотворення має тисячолітню історію i бере свій початок від утворення князем Олегом Давньоруської держави у 882 році. Саме у Княжу добу сформувалася давньоукраїнська мова, зародилася перша самоназва нашого народу – «руси», «русичі», «русини», нашою абеткою стала кирилиця. Із тих часів походить наш національний герб – тризуб, назва грошової одиниці – гривня, з 1187 року нам відомо використання слова «Україна».
Ящур – надзвичайно заразне вірусне захворювання парнокопитних тварин (велика рогата худоба, свині, вівці, кози, дикі парнокопитні), яке спричиняє серйозні економічні втрати та вимагає жорстких протиепізоотичних заходів. Вірус ящуру дуже стійкий у зовнішньому середовищі та легко поширюється через повітря, ґрунт, транспорт, інвентар, одяг і навіть корм. У разі спалаху єдиним ефективним методом боротьби залишається забій хворих і контактних тварин, дезінфекція, карантин і заборона переміщення.
Шановні працівники Хорольського музею та Новоаврамівського музею-філії, працівники та ветерани музейних установ України!
Щиро вітаємо вас із Міжнародним днем музеїв! Це професійне свято, що щороку відзначається 18 травня, започатковане Міжнародною радою музеїв (ІСОМ) з метою нагадування суспільству про важливу роль музеїв у розвитку культури, збереженні історичної пам’яті та формуванні національної ідентичності.
