В Україні День військового капелана відзначається 12 листопада після переходу на новоюліанський календар (раніше відзначалося 25 жовтня). Ця дата запроваджена на честь святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського, якого вважають засновником військового капеланства. Там, де земля здригається від вибухів, де смерть щодня зазирає у вічі, а людське життя тримається на тонкій межі між надією і вічністю, поруч із нашими Захисниками стоять особливі духовні Воїни.
Їхня зброя – молитва, їхній обладунок – непохитна віра, а їхня місія – берегти людські душі серед нелюдського жахіття війни. Військовий капелан – це той, хто одночасно служить Богові й Україні. Хто несе слово Боже туди, де найбільше болю, страху й відчаю. Хто допомагає не втратити світло навіть у найгустішій темряві.
Вони не ховаються від війни за стінами храмів. Вони моляться під ворожими обстрілами, підтримують зневірених, знаходять слова розради для поранених, благословляють Захисників перед боєм і проводжають у вічність тих, хто віддав найдорожче за свободу Батьківщини. Щирі слова вдячності священнослужителям Хорольської громади, які проводять богослужіння за упокій душ загиблих і померлих Захисників. Вони знають ціну солдатської сльози, важкість останнього прощання і силу тихої молитви, промовленою у найтяжчі часи скорботи. Вони стають духовною опорою там, де навіть найсильніші потребують підтримки.
Бути військовим капеланом – означає розділяти з Воїнами не лише небезпеку, а й біль втрат, тягар випробувань, надію на повернення додому. Це служіння, яке неможливо виміряти кількістю молитов чи добрих справ, адже іноді одне щире слово здатне врятувати людину від розпачу, а одна молитва – повернути сили жити й боротися.
Сьогодні духовна стійкість – така ж невіддільна складова нашої оборони, як мужність воїнів і незламність українського народу. Бо ворог може руйнувати міста, нищити святині, калічити тіла, але йому не під силу зламати народ, який не втрачає віри. У День військового капелана висловлюємо глибоку вдячність усім духовним наставникам українського війська за жертовність, милосердя, мужність і невтомне служіння Богові та Батьківщині.
Ми віримо: там, де є віра, народжується надія. Там, де живе надія, не згасає сила боротися. А там, де стоять незламні духом, зло ніколи не матиме остаточної перемоги. З вірою в Боже провидіння, з любов’ю до України та непохитною впевненістю у торжестві добра над злом ідемо до нашої найбільшої спільної мрії – справедливого та благословенного миру на рідній землі!
З Днем військового капелана!
Нехай Господь береже тих, хто береже душі наших Воїнів!
З повагою, міський голова – Сергій ВОЛОШИН
