Війна забирає найцінніше – життя людей, руйнує долі та спустошує серця родин, залишаючи після себе невимовний біль і спогади, які у пам’яті тавруються назавжди і не стираються часом. Кожен похований Воїн – це нагадування про масштаби страшної кровопролитної війни, яка триває на нашій землі не 4, а майже 12 років. Втрати рахуються не лише цифрами, а людськими життями, розбитими планами, мріями та надіями.
Опадає листва з дерев, і в зажурі важчає небо. Одне за одним прилітають із фронту сповіщення про смерть, що розривають душу кожного українця. Хорольську громаду знову сколихнула трагічна звістка – у боях за Україну загинув наш земляк, Кривчун Олександр Віталійович, уродженець села Мала Попівка Новоаврамівського старостату.
У п’ятницю, 31 жовтня 2025 року, напередодні Дня працівника соціальної сфери, у залі засідань Хорольської міської ради відбулися урочисті заходи з нагоди професійного свята тих, хто присвятив своє життя служінню людям.
Дощова похмура осінь прийшла на українську землю – четверта осінь повномасштабної війни… Її тишу, в задумі, з шелестом пожовклого листя і холодним подихом вітру, постійно розривають звуки сирен. Ще більше чується стогін скорботи, у прохолоді ранків – подих втрат, що бентежать серце і нагадують: війна триває. Війна не знає пір року – вона палить і серця, і долі, забираючи найкращих синів України. І з кожним осіннім листком земля приймає нову гірку звістку про тих, хто не повернувся з фронту…
Четверта осінь повномасштабної війни рясніє не дощами, а сльозами гірких втрат. Болем краються серця, адже у вир небуття білими журавлями відлітають кращі сини і доньки України – наші славні Герої-захисники. Хорольська громада попрощалася ще з одним Героєм-оборонцем – Єреськом Олександром Олеговичем, який віддав найдорожче – своє життя за свободу і незалежність рідної держави, за мирне небо над Україною та за кожного з нас.
Всеукраїнський день дошкілля – це особлива дата, яка нагадує нам про важливу місію працівників дошкільної освіти. Саме вони з найперших років життя стають для діток другою сім’єю: дарують тепло своїх сердець, плекають доброту, розвивають здібності та відкривають перед ними яскравий світ знань і відкриттів.
У четвер, 25 вересня, у глядацькому залі Хорольського базового будинку культури панувала справжня атмосфера свята, піднесення та щирої вдячності мистецтву. Тут відбулася знакова подія, що вписала яскраву сторінку в культурне життя Хорольської громади – ювілейний звітний концерт, приурочений 20-річчю зразкового аматорського колективу «Студія естрадного мистецтва „Першоцвіт“» з Андріївського старостату.
У стінах Хорольського базового будинку культури, 19 вересня, відбулася яскрава та урочиста подія вручення грошових винагород обдарованим і творчим дітям музичної школи, які гідно представили наш край, здобувши перемоги на міжнародних, всеукраїнських та обласних конкурсах у 2024–2025 навчальному році.
На площі Тараса Шевченка, яка стала символічним серцем громади, замайорів синьо-чорний стяг. Його встановлено біля пам’ятного знаку для родин військовослужбовців, які нині зниклі безвісти чи перебувають у полоні, – як знак пам’яті, підтримки та віри.
Четверта осінь приходить на Хорольщину і омивається не дощами, а сльозами гірких втрат. Довгою й тернистою дорогою повертаються додому «на щиті» найкращі сини України. Вони віддають найдорожче – власне життя у жорстокому протистоянні з підступною рашистською ордою. Хорольська земля знову схиляє голову в скорботі. Її син, вірний Воїн і Захисник – Станіслав Федосійович Новеселецький загинув 9 вересня 2025 року, захищаючи рідну країну від ворога на Харківщині.
