Дитячі мрії – це більше, ніж фантазії. Це щирий погляд на рідне місто, яким його хочуть бачити ті, кому завтра творити його історію. Днями завершилося онлайн-голосування за роботи учасників творчого конкурсу малюнків та відеороликів «Якби я був мером», присвяченого 943-й річниці заснування міста Хорола та 83-м роковинам визволення Хорольщини від нацистських окупантів у роки Другої світової війни.
План заходів з безбар’єрності має формуватися насамперед на основі реальних потреб мешканців громади та відповідати місцевій стратегії розвитку громади та Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. Для його підготовки громаді рекомендовано пройти п’ять основних кроків.
Живий діалог, відсутність бюрократичних бар’єрів та фокус саме на реальних потребах бізнесу та громадян – саме так Офіс податкових консультантів Полтавщини відзначив свою першу річницю. Захід у форматі «поговоримо відверто» став сьогодні майданчиком для підведення співпраці за рік, вручення подяк представникам бізнесу, які найактивніше користуються послугами Офісу, нагород найкращим консультантам та, звісно, обговорення планів на майбутнє та розвитку подальшу взаємодії.
Повномасштабна війна щодня залишає на українській землі нові рани й забирає тих, хто ще вчора жив, любив, мріяв і чекав зустрічі з рідними. А для їхніх родин найтяжчим випробуванням часто стає не лише втрата, а й очікування – болісне, виснажливе, сповнене надії та страху. Очікування, у якому між «він повернеться» і «його вже немає» залишаються лише молитва, пам’ять і віра у диво. Саме так жила родина Дужик від 20 червня 2026 року. Довгі дні невідомості завершилися найстрашнішим підтвердженням – результатами ДНК-експертизи. Додому, на вічний спочинок, повернувся Захисник України, Воїн із хоробрим серцем – Євген Олександрович Дужик.
Війна щодня кривавими рядками вписує в новітню історію України імена тих, хто став незламним щитом між світлом і темрявою, між добром і злом, між свободою і поневоленням. І найболючіше усвідомлювати, що в цьому кривавому горнилі російсько-української війн ми втрачаємо найкращих – мужніх синів України, її гордість і цвіт, тих, кому ще належало жити, любити, ростити дітей і творити майбутнє незалежної держави.
Напередодні нового 2026/2027 навчального року у Хорольській громаді відбулася традиційна серпнева педагогічна конференція, яка об’єднала керівників закладів освіти, педагогічних працівників, представників влади та громадськості.
Наблизилася дата, яка особливим болем, гордістю і любов’ю відлунює в серці кожного українця, – День Незалежності України. Цьогоріч наша держава відзначає 35-ту річницю Незалежності. Тридцять п’ять років – це ціла епоха, у якій були здобутки й випробування, надії та втрати, великі перемоги й важкі уроки. Та незмінним залишається головне – Україна була, є і буде вільною.
24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – проголошення у 1991 році Верховною Радою Української РСР незалежності України та створення самостійної української держави. Цей акт увінчав тривалий шлях Українського народу до самостійності. Він спирався на Декларацію про суверенітет 16 липня 1990-го, а підтверджений був Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.
У житті кожної матері є безліч моментів, які назавжди залишаються в серці: перше слово дитини, її перший крок, перший шкільний дзвоник, перші перемоги й самостійні рішення. За цими миттєвостями – роки щоденної турботи, безсонних ночей, переживань, підтримки та безмежної любові.
Є люди, які звикли говорити про проблеми. А є ті, хто просто сідає за кермо власної техніки, бере до рук інструмент і починає працювати. Саме так вчинили мешканці Штомпелівського старостинського округу, які за сприяння та організації члена виконавчого комітету Миколи Москальця власними силами, власною технікою та за власні кошти розчистили майже 2 кілометри узбіч дороги між селами Лісянщина та Ванжина Долина.
