Факти про «Великий терор» в Україні

1. Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.

2. Інші місця масових поховань жертв «Великого терору» політичних репресій 1937-1938 років – Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), 

День пам’яті жертв політичних репресій – щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Цьогоріч цей жалобний день припадає на 15 травня. Відзначається на загальнодержавному рівні 15-ий рік поспіль згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Хорольці разом зі всією країною відзначають 15 лютого 2019 року 30-ту річницю виведення військ з Афганістану та День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Цього дня, на Стрітення Господнє, в Хоролі по вулиці Небесної Сотні біля пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам, відбувся мітинг-реквієм. Участь в урочистих заходах взяли керівники району й міста, представники Хорольської районної організації української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) під керівництвом Мовсесьян Наталії Вікторівни, представники підприємств, організацій, навчальних установ міста та активісти громади Хорольщини.

До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав

та 25-ї річниці виведення військ колишнього СРСР

з Республіки Афганістан

Війна в Афганістані — це збройний конфлікт, у якому брали участь урядові війська Афганістану і Радянського Союзу проти повстанських груп моджахедів. Вона розпочалась у грудні 1979 року нападом спецпідрозділів КДБ СРСР на президентський палац у Кабулі і вбивством президента країни Хафізулли Аміна і його оточення та введенням у країну «обмеженого контингенту» Радянської Армії. Війна за офіційними радянськими даними тривала до виводу основної маси радянських військ 15 лютого 1989 року. В результаті цієї війни загинуло (за міжнародними даними, прийнятими також і СРСР) близько 1,5 млн або 10% з числа тодішнього населення країни. Радянські втрати, за офіційними даними СРСР, становили близько 15 тисяч військовослужбовців.