Воєн без смертей не буває. Проте, кожна українська родина, кожна мати, відправляючи свого сина чи чоловіка на фронт все ж сподівається на краще. Вони вірять, що лихо омене їх дім, що їхні рідні повернуться додому живими та неушкодженими. Та, на превеликий жаль, війна залишає свій трагічний слід у багатьої сім'ях, несучи з собою невимовний біль та скорботу…

У середу, 28 серпня, попрощатися з мужнім Захисником Єршовим Віталієм Олексадровичем з села Хильківка прийшли рідні, друзі, побратими та мешканці громади.

На траурній церемонії прощання зі щемними словами скорботи виступили секретар міської ради Юлія Бойко, староста Мусіївського старонського округу Юлія Шикова та капітан танкової бригади Олексій Миколайович Грукаленко. Вони висловили глибокі співчуття родині та подякували захиснику за його відвагу та самопожертву.  Літію за упокій душі новоприставленого Воїна Віталія провів Благочинний Хорольського і Семенівського церковного округу Полтавської єпархії ПЦУ, митрофорний протоіерей, отець Іван Сушінець.

За життя молодий чоловік був не лише відважним воїном, а й Людиною з великим серцем. Віталій Олександрович народився 03 червня 1989 року в селі Мусіївка. У 6 річному віці разом із сім’єю переїхав у сусіднє село Хильківка, де і пішов навчатися до першого класу Хильківської середньої школи. Після закінчення 11 класів вступив до Полтавського професійно-технічного училища ім.Бірюзова, де здобув професію «Столяр-будівельник, верстатник».

Згодом, за покликом серця, Єршов Віталій Олексадрович прийняв рішення змінити професію на більш гуманну – стати ветеринаром, аби рятувати життя братам нашим меншим. У 2008 році почав навчатись у Хомутецькому ветеринарно-зоотехнічному технікумі, де і здобув кваліфікацію «Фельдшер ветеринарної медицини». Далі, для здобуття освітнього рівня «Бакалавр» продовжив навчання у Полтавській Державній Аграрній академії, отримавши кваліфікацію «Молодший ветлікар». Одразу після навчання пішов працювати до місцевого сільськогосподарського виробничого кооперативу «Хильківський» на посаду ветлікаря. Та жага до вдосконалення знань у галузі ветеринарної медицини не дала йому зупинитися на досягнутому і Віталій Олександрович поновив навчання в Академії, щоб здобути освітній рівень «Магістр» за спеціальністю «Ветлікар».

З 2018 по 2020 роки працював ветеринарним лікарем у ТОВ «Прогрес» Семенівського району. Останнім місцем роботи перед мобілізацією була приватна ветеринарна клініка у місті Хоролі, де він з великою турботою надавав фахову допомогу домашнім тваринам. Віталій був справжній професіоналом у своїй справі та завжди був готовий допомогти тим, хто потребував його підтримки. Про це свідчать чисельні позитивні відгуки мешканців нашої громади, які зверталися до лікаря від Бога за допомогою в порятунку їхніх тварин.

03 січня 2024 року Єршов В.О. був призваний на військову службу першим відділом Лубенського РТЦК та СП.  Його військовий шлях був не довгим, але значущим. Він гідно ніс службу у танкових військах ЗСУ, борючись з ворогом на одному з найгарячіших ділянок фронту. За особливі бойові заслуги, мужність, відвагу та героїзм був нагороджений почесною відзнакою Президента України  «За мужність та відвагу». Загинув Герой 20 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.

Приносимо щирі співчуття: батькам – Ніні Сергіївні та Олександру Геннадійовичу Єршовим, бабусям Стеценко Марї та Надії,  сім’ям Андріюк, Михайлових, Роботі, Малькам, кумам, рідним, близьким та всім хто знав Віталія.

Поховали Віталія Олександровича Єршова на цвинтарі в с.Хильківка поряд з Героями- земляками Марусенком Валентином Васильовичем, Горбуліним Антоном Олександровичем та Черкаським Олегом Вікторовичем.

Світла пам’ять про мужнього Воїна назавжди залишиться у наших серцях. Вічна пам'ять і шана Захиснику України!  Спочивай з миром, наш славний Герою!

Автор і фото:  Крістіна СУХОРУК