Вторгнення російської федерації, бойові дії проти нашої країни, руйнування інфраструктури системи життєзабезпечення територій, у тому числі комунальної та медичної служб, служби протиепідемічного захисту тощо підвищують ризики поширення інфекцій та їх тяжких епідемічних ускладнень. Ріст захворюваності населення на інфекційні та паразитарні недуги визначає не лише спектр ендемічних патогенних біологічних агентів (далі – ПБА), 

але й погіршення доступу населення до безпечної води, харчових продуктів, погані умови проживання. У окупованих регіонах, зонах бойових дій, після бомбардувань люди не мають можливості дотримуватися елементарних правил гігієни та санітарії, порушені санітарне очищення й каналізування населених пунктів, не виконуються обсяги та якість протиепідемічних заходів. Усе це спричиняє загрозу занесення патогенних біологічних агентів з інших територій внутрішньо переміщеними особами, при передислокації військ.

Сьогодні складною проблемою у світі залишається холера: починаючи з 1817 року світ пережив сім пандемій. Остання, сьома пандемія холери почалась у 1961 році і виявилась наймасштабнішою – вона триває досі.

Холера – це особливо небезпечна інфекційна хвороба. Її викликають вірулентні холерні вібріони V.choleraeO1 і V.choleraeO139. Джерелом є хвора людина або носій вібріонів. Холера передається фекально-оральним шляхом від людини до людини, частіше – при вживанні забрудненої води, овочів, фруктів, при купанні, а також через їжу та при побутових контактах. Виникає холера при потраплянні в організм збудника із наступним ураженням тонкого кишківника. Хвороба супроводжується водянистою діареєю, блювотою, швидкою втратою організмом рідини та електролітів, розвитком різного ступеня зневоднення та можливим летальним результатом.

В епідемічний процес, пов’язаний з холерою, із 1961 по 2021 рік були залучені 172 країни світу, перехворіли близько 9 мільйонів людей. Ендемічні осередки розташовуються в Африці, Південній Америці, Індії й Південно-Східній Азії. За даними Європейського центру контролю за інфекційними хворобами (ECDC, https://www.ecdc.europa.eu/en/cholera/surveillance-and-disease-data) спалахи холери в 2021 та 2022 роках були зареєстровані в країнах Африки та Азії. За оцінками, від 1,3 до 4 мільйонів людей у всьому світі щороку хворіють на холеру. Від неї помирає від 21 до 143 тисяч людей. У більшості інфікованих симптоми або відсутні, або проявляються в легкій формі.

У водних акваторіях південних регіонів України холерні вібріони зайняли свою екологічну нiшу, що пояснюється сприятливими для них кліматичними умовaми. Постійний моніторинг за холерними вiбрiонами в Україні покaзaв, що пaтогеннi V.choleraeO1 від людей та з навколишнього середовища видiляються лише пiд час спaлахів холери.

В Україні періодично реєструються спалахи холери, пов’язані з занесенням патогенних холерних вібріонів на територію країни. У міжспалаховий період в Україні виділяють штами V.choleraeO1, що позбавлені токсигенних властивостей і вони не мають епідемічного значення. Але варто знати, що в Україні спостерігається «укорінення» V.choleraeO1 серогрупи, які виділяють як з об’єктів навколишнього середовища (стічна, морська, річна води), так і від хворих на гострі кишкові інфекції. Проте потепління  клімату та наявність мобільних геномних елементів з різним патогенним потенціалом у навколишньому середовищі може призвести до зміни біологічних властивостей V.choleraeО1, що циркулюють в Україні.

Приблизно у одного з 10 людей, які захворіли на холеру, з’являються серйозні симптоми захворювання. Без лікування смерть може настати протягом кількох годин.

Високою є ймовірність формування епідемічних осередків в першу чергу кишкових інфекцій серед внутрішньо переміщених осіб внаслідок переущільнення населення, відсутності умов для дотримання правил особистої гігієни, неналежного доступу до чистої води та засобів санітарії, неповноцінного харчування, руйнування систем водозабезпечення і водовідведення тощо.

У зв’язку з цим МОЗ України звертає увагу на необхідність забезпечити виконання вимог наказу Міністерства охорони здоров’я України від 30 травня 1997 року № 167 «Про удосконалення протихолерних заходів в Україні» в повному обсязі, особливо в місцях розміщення внутрішньо переміщених осіб та врахувати листи МОЗ від 26.05.2022 № 26- 04/11845/2-22 та № 26-04/11847/2-22.

Своєчасно й адекватно організовані та проведені заходи стануть запорукою ранньої постановки клінічного діагнозу, підтвердження його з використанням методів лабораторної діагностики, ізоляція хворих та осіб, що зазнали найбільшого ризику інфікування, негайне виявлення контактних та інших осіб, що зазнали ризику зараження та медичне спостереження за ними дозволять не допустити поширення та виникнення епідемічних ускладнень холери на території країни.

ДОВІДКОВО:

Холерний вібріон може зберігати життєздатність у воді протягом тривалого часу, у харчових продуктах при кімнатній температурі протягом 2-5 днів, на поверхні плодів і овочів в умовах сонячного освітлення впродовж 8 годин, при низьких температурах та у морській воді — 2 тижнів і більше, у кишківнику окремих річкових та морських тварин — декількох місяців. 

Симптоми холери:

• частий, до 10 і більше разів на добу, пронос. Через що в організмі відбувається втрата великої кількості рідини. Як наслідок —  згущення крові та зневоднення;
• м’язові судоми, що з’являються через втрату з рідиною мікроелементів;
• загострення рис обличчя, западання очей, посиніння губ і вушних раковин;
• наявність холодної шкіри. Холера супроводжується нормальною або навіть зниженою температурою тіла;
• втрата пружності шкіри, через що вона легко збирається в складки та дуже довго розправляється, а шкіра стоп і рук стає зморшкуватою;
• задишка, різка слабкість.

При перших симптомах слід негайно звернутися до лікаря!

Для рофілактики холеринеобхідно дотримуватись наступних правил:

• кип’ятити воду. Під час кип’ятіння холерний вібріон гине протягом хвилини;
• дотримуватись елементарних особистої гігієни, ретельно мити руки перед тим, як брати чи готувати їжу, після відвідування туалету;
• стежити за якістю харчових продуктів, не вживати їх, якщо є сумніви у дотриманні їхнього зберігання та походження;
• за можливості використовувати спеціальні засоби (таблетки) для знезараження води перед її кип’ятінням;
• мити овочі та фрукти перед вживанням, якщо є сумніви у якості води, то не вживати фрукти та овочі без термічної обробки;
• ретельно готувати їжу, проварювати та просмажувати продукти перед вживанням. 

Пам’ятайте! При своєчасно розпочатому лікуванні нетяжка форма холери закінчується повним одужанням. За відсутності ефективної терапії протягом 2-3 днів у хворого може розвинутись кома, можливі летальні наслідки.

КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради» за матеріалами ЦГЗ МОЗ України