Хорольська громада 21 червня знову попрощалася із Героями, які загинули у пеклі страшної за масштабами і наслідками російсько-української війни. Нестерпний потрійний біль для рідних і всієї громади. У чорному літописі борців за незалежність України золотими літерами викарбувано імена ще трьох загиблих Героїв із Хорольського краю:  Улянка Сергія Васильовича, Пономаренка Романа Юрійовича та Тихоненка Андрія Валерійовича.

До Небесного легіону воїнів світла хорольці провели в спекотний червневий день ще трьох земляків військовослужбовців. Велелюдна громада зустріла тіла загиблих воїнів навколішки живим коридором пошани під траурні звучання духового оркестру, окропивши гіркими сльозами міську площу. Присутні на жалобному зібранні Хорольський міський голова Сергій Волошин, голова Лубенської районної ради Тетяна Качаненко та начальник першого відділу Лубенського районного ТЦК та СП,  підполковник Дмитро Чернець виразили слова співчуття рідним з приводу непоправної втрати. За упокій душі убитих солдат провів богослужіння протоієрей Василь Ліпший Петро-Павлівського храму Полтавської єпархії Православної Церкви України. 

 Донині такої тяжкої втрати не було і в це важко повірить, але від рук рашистських окупантів у ніч із 17 на 18 червня, близько півночі, загинуло відразу семеро воїнів із Лубенського району: троє – з Хорольської громади, троє – з Лубенської і один – з Гребінківської. З початку повномасштабного й віроломного вторгнення російської армії на територію України Хорольська громада втратила вже 10-х захисників.

Усі троє наших земляків військовослужбовців були призвані в один день за мобілізацією у період військового стану, 3 квітня 2022 року. Разом склали військову присягу на вірність і відданість українському народові, сумлінне і чесне виконання військового обов’язку. Разом служили на різних військових посадах у взводі матеріально-технічного забезпечення 92-ої окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Усі троє загинули внаслідок ворожого артилерійського обстрілу в селі Цапівка, Богодухівського району, що на Харківщині.

Найстарший серед загиблих воїнів – Улянко Сергій Васильович, 30.10.1978 р.н. – головний сержант, начальник складу взводу матеріально-технічного забезпечення, призваний за мобілізацією у період військового стану. Народився і проживав у селі Хвощівка. Навчався в Петракіївському НВК «школа-ліцей». У 1994 році здобув спеціальність «тракторист» у Хорольському міжрегіональному центрі. З 1996 по 1998 роки проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. За Сергієм Васильовичем сумують мама, єдиний син, рідні, друзі, однокласники та військові побратими.

Пономаренко Роман Юрійович, 27.11.1994 р.н. – старший солдат. Служив на посаді комірника речового складу взводу матеріально-технічного забезпечення. Народився у селі Павлівці. Навчався у Шишаківській, а потім у Покровськобагачанській школі. У 2010 році закінчив Решетилівське СПТУ №52 за спеціальністю «пекар-лаборант». Із 2016 по 2021 роки проходив військову службу за контрактом у зоні АТО/ООС. Власну сім’ю не встиг створить, не встиг пізнать радість батьківства. У скорботі за загиблим сумують його батьки, брат, сестра, друзі та близькі.    

Наймолодший серед загиблих – Тихоненко Андрій Валерійович, 22.03.1996 р.н. Виконував військовий обов’язок із званням старший солдат, на посаді «швець ремонтної майстерні речового майна» взводу матеріально-технічного забезпечення. Народився, навчався і проживав в Хоролі. До сьомого класу навчався в Хорольській гімназії, а потім в Полтавському спортивному інтернаті. У 2016 році проходив строкову військову службу в ЗСУ. Убиті розпачем і горем через непоправну втрату батьки, сестра, однокласники, друзі, футбольна команда «Бордо» та всі ті, хто знав і запам’ятав Андрія, як добру, привітну, світлу людину.    

Від підступного ворожого вогню наші захисники зазнали тяжких поранень, які виявилися несумісними з життям. Сергія Улянка поховали на цвинтарі в рідному селі Хвощівці, Романа Пономаренка – у селі Покровська Багачка, а Андрія Тихоненка – на центральному кладовищі в місті Хоролі. На честь безсмертного подвигу захисників пролунав військовий салют почесної варти.

Низький уклін вірним синам України! Вічна пам’ять Героям, які поклали на вівтар жертовності війни свої молоді життя.

Автор: Ірина ГРИГОРАШ