Сьогодні ми вітаємо людей, чиї руки пахнуть мастилом і керосином, чия увага не прощає жодної помилки, і чия праця часто залишається «за кадром». Їхня робота – це тихий подвиг. Інженерно-авіаційна служба авіації – це фундамент, на якому тримається кожна повітряна операція.
Робочий тиждень у Хоролі завершився знаковою подією – зустріччю з мужніми Захисниками нашої землі. У п'ятницю, 8 серпня, у кабінеті Хорольського міського голови Сергія Волошина відбулася зустріч з командирами 3-ої окремої штурмової бригади, донедавна відомої як полк «ССО АЗОВ».
12 липня 2025 року стало визначальним днем у житті ветерана російсько-української війни, уродженця м.Хорол – Сергія Калініченка. У Полтаві, під час урочистої церемонії, йому було вручено сертифікат на придбання житла, як символ вдячності держави за віддану службу й самопожертву на захист України. Житловий сертифікат передав особисто т.в.о. начальника Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут. Участь у заході також взяли міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова та заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук.
Нещодавно до Хорольського краєзнавчого музею завітали наші друзі, команда розробників та волонтерів з волонтерського формування «SKYDEN FPV», Семененко Дмитро та Кравчук Олег, який, до речі, є директором вищезгаданого формування. Днями їхня волонтерська діяльність була спрямована задля поповнення колекції музею унікальними експонатами з «передової».
Доки наші мужні захисники й захисниці боронять Україну, наші домівки й життя, ми намагаємося бути надійним тилом та підтримувати їх.З початку війни співробітники сервісних центрів МВС долучилися до волонтерства: плели маскувальні сітки, збирали допомогу, допомагали евакуйованим людям, влаштовували благодійні заходи, щоб зібрати кошти на підтримку наших оборонців.
За чотири роки війни його підрозділи не втратили жодного бійця. Бригаду «Чорного» 2014-го ввели в район АТО на позиції поряд із російським кордоном. І майже одразу вона зазнала втрат.
На своїй ділянці Влад кілька діб поспіль щоночі з командирами бригадного артдивізіону видирався на навколишні висотки й чітко фіксував спалахи виходів реактивних снарядів із території сусідньої держави. Для нього як для офіцера, який вчився на факультеті артилерійської розвідки, це було математичною аксіомою.
