Головною подією цієї вересневої пори є ювілейна річниця з Дня заснування міста Хорола. Поряд з цим ми відзначаємо і 80-ту річницю визволення Хорольщини від нацистських окупантів. З кожним роком ми все ближче наближаємося до його тисячоліття і, як вдячні нащадки, прагнемо зберегти, захистити від зовнішніх загроз, примножити й передати наступним поколінням усю нашу любов, прихильність і пошану до одного з найдавніших міст Полтавського краю.
Весна нарешті вступає в свої права і так хочеться, щоб вона стала переможною! Волонтери Хорольської громади не припиняють благородну місію із прагненням допомогти мужнім й незламним захисникам, які б’ються за Україну і немислимою ціною наближають перемогу.
Хорол – одне з найдавніших міст Полтавщини, яке знаходиться у самому її серці. З цим мальовничим містечком у багатьох хорольців склалися найміцніші зв’язки або ж найдорожчі спогади. 19 вересня цього року наш славетний прадавній Хорол став старшим ще на один рік. Хорольці та гості міста відзначили цього дня 937-му річницю його заснування та 77-му річницю визволення Хорольщини від нацистських окупантів. Це особливий день, бо іменини рідного міста – це свято радості та єднання.
Хорол – містечко особливе і основною його цінністю є люди. Він славиться людьми – талановитими, здібними, щирими, доброзичливими, дбайливими, щедрими, гостинними і працьовитими. Своїми добрими справами хорольці примножують матеріальні блага, культурні й духовні надбання, накопичують по крупинці цінну спадщину для наступних поколінь, створюють передумови для подальшого будівництва заможного, комфортного, з розвиненою інфраструктурою міста в майбутньому.
Дорогі хорольці та гості нашого міста!
Найбільшим святом на річному календарі, яке займає особливе місце в наших серцях, є День народження нашого славного рідного Хорола. Цього року ми відзначаємо 936-ту річницю з дня його заснування. Поряд з ним ми відзначаємо і 76-ту річницю визволення Хорольщини від нацистських окупантів. З кожним роком ми все ближче наближаємося до його тисячоліття і, як вдячні нащадки, прагнемо зберегти, примножити й передати наступним поколінням любов, прихильність і пошану до одного з найдавніших міст Полтавського краю.
У мальовничому місті Полтава існує військовий навчальний заклад під назвой Військовий коледж сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації. Коледж заснований 18 травня 2010 року та є правонаслідником славетного Полтавського Військового інституту зв'язку.
З-поміж нас є люди, найбільш соціально вразливі, про яких не варто забувати і потрібно намагатися всебічно підтримувати їх у прагненні жити повноцінним і різнобарвним життям у нашому сучасному суспільстві. Я завжди відкритий до людей, але з особливим щемом у серці відношусь до людей з інвалідністю. Вони, які, як ніхто, потребують уваги й підтримки оточуючих.
Усіх містян сколихнула страшна звістка про трагічну загибель хорольця, військовослужбовця Збройних Сил України Корни Андрія Миколайовича. Сержант героїчно загинув у 27-річному віці о 19:45 год. 12 жовтня 2018 року в зоні проведення операції Об’єднаних сил під селищем Зайцево Бахмутського району Донецької області, підірвавшись на вибуховому пристрої.
Безумовно, головною подією цих вихідних стало відзначення головного свята міста – ювілейної 935-ої річниці заснування нашого славетного прадавнього Хорола. На центральній площі міста, 22 вересня 2018 року, зібралися містяни й гості, щоб єдиною родиною в особливій атмосфері відзначити цю значиму подію.
Містечко Хорол для багатьох людей є доленосним. Хтось тут народився, одружився, живе, працює, навчається. Для когось роки минулого життя в Хоролі пронизані найтеплішими спогадами, для когось, можливо, малоприємними. Але не любити його неможливо – зі всіма його позитивними рисами і недоліками, з його унікальністю, особливим колоритом, менталітетом мешканців, особливою історією кожної вулички зі своїми подіями й таємницями різних віків. У цих глибинах віків, у таїнствах, легендах живе наш Хорол.
День Святого Миколая – чудове свято. Це та дата, яку хочеться відзначати у теплому родинному колі. Тому приємно було зібратися за святковим столом з людьми, з якими ми уже стали родиною – з членами Громадської ради ветеранів, що діє при виконавчому комітеті міської ради. Родина – це ті люди, які завжди поряд, готові підтримати і словом, і ділом, завжди приносять позитивний настрій, щиро висловлюють зауваження, якщо такі є, і завжди похвалять за хороше.
