Шановні працівники текстильної та легкої промисловості, ветерани галузі, майстри своєї справи! Щороку в другу неділю червня на загальнодержавному рівні відзначається професійне свято працівників текстильної та легкої промисловості. Це свято людей працьовитих, відповідальних і талановитих, які своєю щоденною працею роблять вагомий внесок у розвиток національної економіки та забезпечують населення якісною вітчизняною продукцією.
Ридає матінка-земля вже не слізьми, а кривавими потоками рік… Чорнокрила війна безжально вириває з життя найкращих синів України, цвіт нації, тих, кому ще б жити, мріяти, кохати й творити гідне майбутнє рідної держави. Нестерпний біль і невимовна скорбота знову огорнули Хорольську громаду, а Україна втратила ще одного свого вірного Захисника, уродженця села Попівка Новоаврамівського старостату, юного Героя – Богдана Володимировича Шукліна.
Білим цвітом, що тихо облітає з дерев, і першим теплом весняного сонця Хорольщина зустріла свого полеглого Захисника – Владислава Олеговича Олійніченка. Йому назавжди лише двадцять… Вік, у якому тільки починають будувати мрії, тільки починається пізнання світу й доросле життя. Він же віддав своє життя за свободу рідної землі, за Україну, за кожного з нас.
Ще одна невимовно гірка звістка опустилася на Хорольську громаду, огорнувши серця тихим болем і скорботою. Ще одне життя, сповнене світла, любові й відданості рідній землі, обірвалося у боротьбі за наше завтра – за тишу наших світанків, за спокій рідних домівок. Білим соколом злетів у височінь небесну, залишивши земний шлях, мужній Воїн, незламний захисник України, вірний син свого народу – Олександр Іванович Кузнецов. Його душа стала частиною Небесного війська – світлого, вічного, нескореного.
Війна принесла забагато лиха у родини Хорольців і мільйонів українців. Вона вривається майже в кожну родину, приходить у кожну громаду, залишаючи порожнечу і нестерпний біль. Сипле білим снігом на скроні матерів, які втратою синів і доньок приречені на довічну чорну скорботу. Осиротілими стають діти й уся українська земля, окроплена людською кровʼю.
Протягом останніх двох тижнів у нашій громаді тривають активні роботи з прибирання, озеленення та благоустрою. І хоча нинішні часи сповнені викликів, саме в такі моменти проявляється справжня любов до рідної землі – через працю, ініціативу і небайдужість.
Щорічно, коли осінь укриває землю листям та після збору на широкополих ланах врожаїв, в нашій країні традиційно відзначається професійне свято хліборобів – День працівника сільського господарства. Багатство нашої громади й України – в її працьовитих людях, ентузіастах своєї справи. Сільськогосподарські товаровиробники та фермери Хорольського краю вирощують на родючих чорноземних полях щедрі врожаї зернових, виробляють, переробляють, зберігають і реалізовують якісну продукцію тваринництва.
Все частіше у Хорольську громаду приходять трагічні звістки з усіх напрямків бойових зіткнень з військовими підрозділами російських окупантів. Все більше противник завдає тяжких втрат українцям, безжально обриваючи молоді життя. Все більше свіжих могил зʼявляється на Алеї Слави міського кладовища і в селах нашої громади. Ці втрати спустошують і розривають душу на шмаття. Аби не втратити Україну, ми втрачаємо її кращих синів і доньок.
1 Травня об’єднує не тільки українців, а й людей всієї Землі. Людей, мрія яких – жити в мирному суспільстві і працювати задля свого добробуту та добробуту своєї країни. Бо саме чесна, сумлінна праця – основа нашого життя, джерело благополуччя сім'ї та суспільства, його морального і фізичного здоров'я.
Шановні фермери Хорольщини та України!
Щиро вітаю Вас із професійним святом, яке тепер відзначається на офіційному загальнодержавному рівні. Цей день став святом, започаткованим у ім’я всіх тих, хто любить рідну землю і працює на її благо. Для Хорольщини, краю родючої землі і працьовитих людей, – це знакова дата. Сьогодні аграрний сектор – важлива та перспективна галузь для нашої країни, яка забезпечує людей роботою та сприяє наповненню бюджету.



border="0">
border="0">
border="0">