Відповідно до статті 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Разом з цим, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 Цивільного кодексу України).
Для визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив встановлений законом шестимісячний строк, судом мають бути встановлені поважні причини такого пропуску.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 26 березня 2025 року по справі 522/18483/21 вказав, що поважними причинами пропуску строку є лише ті, що пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини.
Згідно зі статтею 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Перебування спадкоємця за кордоном не може вважатися поважною причиною пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.
Є два основні способи подання заяви про прийняття спадщини для тих, хто перебуває за кордоном:
- Звернення до консульської установи України в країні перебування:
- спадкоємцю необхідно звернутися до консульства України в країні свого перебування;
- консул нотаріально засвідчить справжність підпису спадкоємця на заяві про прийняття спадщини;
- оформлену та посвідчену консулом заяву необхідно надіслати поштовим зв’язком на адресу нотаріуса в Україні, який буде займатися оформленням спадкової справи;
- заява складається українською мовою і не потребує додаткового засвідчення (апостилювання чи легалізації) та перекладу.
- Звернення до місцевого нотаріуса (у разі, якщо у країні перебування немає консульства):
- спадкоємцю необхідно звернутися до місцевого нотаріуса в країні свого перебування;
- документи, оформлені у місцевого нотаріуса, необхідно буде легалізувати для використання в Україні;
- оформлену, легалізовану (за потреби) та перекладену заяву необхідно надіслати поштовим зв’язком нотаріусу в Україні.
Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців, які знаходяться за кордоном.
Пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати наявність у нього права на спадкування та відсутність об'єктивних доказів неможливості вчасного звернення до нотаріуса, виключає визнання причин пропуску строку поважними.
