До когорти Воїнів Небесного Легіону долучився сотий захисник із Хорольської громади 38-річний Сергій Анатолійович Киприк.
Прощання із старшим солдатом, механіком-водієм 53-ої окремої механізованої бригади відбулося 9 жовтня 2024 року на площі Т.Г.Шевченка міста Хорола. З жалобною промовою до рідних звернулися секретар міської ради Юлія Бойко, заступник міського голови Валентин Місніченко, староста Вишняківського старостату Анатолій Вовк та класний керівник Ілля Перетяка.
Літію на площі та чин похорону на цвинтарі в с.Трубайці провів священнослужитель Петро-Павлівського храму Полтавської єпархії ПЦУ, митрофорний протоієрей благочинний – Іван Сушінець.
Живим коридором з квітами та сльозами на очах зустрічали односельці свого земляка, а домовину з його тілом до цвинтаря пронесли друзі, однокласники та колеги по роботі.
Народився Сергій Анатолійович 12 грудня 1986 року у селі Трубайці. Тут промайнуло все його життя. Навчався 11 років у Трубайцівській загально освітній школі. Після її закінчення пройшов військову строкову службу. Згодом освоїв спеціальність «Машиніст-тракторист» у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м.Хорол.
Заочно отримав диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Механік» у Хорольському агропромисловому коледжі. Деякий час працював різноробочим у СВК «Трубайцівський». Потім проходив військову службу за контрактом у м.Миргород. Повернувшись у рідне село став працювати у місцевому підприємстві трактористом. Він був надійним сином, завжди усміхненим, трудолюбивим, товариським та ніколи не боявся труднощів.
Захищати Батьківщину від російського окупанта пішов у квітні 2024 року. На жаль, за 6 місяців перебування на війні, він тільки одного разу бачився з мамою і то проїздом. Вони поспіхом поспілкували, так як мали всього декілька хвилин побути разом. Тетяна Дмитрівна тоді в останнє бачила свого сина. Виконуючи бойове завдання поблизу н.п. Шипилівка Сєвєродонецького р-ну Луганської області 02 жовтня 2024 року відважний боєць загинув.
Розділяємо біль гіркої втрати та схиляємо голови в скорботі, щиро співчуваючи: мамі – Тетяні Дмитрівні Киприк, тіткам – Ніні Дмитрівні Харченко,Тетяні Василівні Кражан, двоюрідним сестрам – Лесі Оборі, Тетяні Червоній, двоюрідному брату – Максиму Кражану, близьким, товаришам, кумам, однокласникам, побратимам та всім хто дорожитиме і берегтиме світлу пам'ять про славного Героя.
Поховали Героя на кладовищі в його рідному с.Трубайці Вишняківсього старостату за християнськими традиціями та з військовими почестями.
Пам'ятайте, що ціною надзусиль тих, хто там на фронті стримує московську орду та ціною, на жаль, і їх життів, ми тут можемо відносно мирно жити.
Спочивай з миром, Сергій! Ти – наш Герой навічно!
Автор і фото: Крістіна СУХОРУК
