Війні не видно ні кінця, ні краю. На жаль, у її горнилі гинуть кращі з кращих сини і доньки України, на долю яких випала благородна, але смертельно небезпечна місія захищати. У понеділок, 9 грудня, Хорольщина попрощалася із земляком-військовослужбовцем Сергієм Анатолійовичем Єрченком, віддавши йому належну шану за жертовність в ім’я України та життя майбутніх поколінь великого українського народу під мирним небом.
Траурна церемонія прощання з полеглим Героєм – молодшим сержантом, головним сержантом – командиром відділення стрілецької роти окремого батальйону ТрО ЗСУ Сергієм Анатолійовичем Єрченком відбудеться у понеділок, 9 грудня 2024 року. Прощання об 11:00 год. – на площі біля памʼятника Т.Г.Шевченку в м.Хорол, а поховання близько 12:30 год. на цвинтарі в с.Покровська Багачка.
Війні не видно ні кінця, ні краю. На жаль, у її горнилі гинуть кращі з кращих сини і доньки України, на долю яких випала благородна, але смертельно небезпечна місія захищати. З глибоким сумом і болем сповіщаємо Хорольську громаду про гірку втрату нашого земляка-військовослужбовця Сергія Анатолійовича Єрченка.
21 листопада Хорольська громада відзначила 11-ту річницю Революції Гідності та Свободи та 20-ту річницю Помаранчевої Революції патріотичним благодійним заходом в підтримку ЗСУ «Вільні творять майбутнє» у глядацькому залі Хорольського базового будинку культури. Урочистий захід об’єднав громаду в шануванні подвигу українського народу, його відчайдушної боротьби за незалежність і свободу.
ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ ТА ВЕТЕРАНИ ОСВІТЯНСЬКОЇ НИВИ!
Вітаю Вас з Днем працівників освіти, а окремих педагогів – з Міжнародним днем соціального педагога, які цьогоріч припадають на 6 жовтня. Все життя ми з теплом і вдячністю згадуємо своїх вчителів - уважних і чуйних, що допомагали нам осягати знання і життєву мудрість.
Після довгих пошуків і невідомості тіло нашого Героя-захисника Володимира Костюка повертається додому «на щиті»… Могили. З іменами, братські й безіменні. Скільки їх залишилося на дорогах війни. Скільки Воїнів так і залишаться безвісти зниклими, з невідомою долею. На превеликий жаль, Хорольська громада втратила ще одного мужнього воїна, який самовіддано боронив рідну країну від російських окупантів.
В останній день розпаленого сонцем першого літнього місяця, 30 червня 2024 року, на березі річки Голубиха у Вишняківському старостаті відбулося святкове атмосферне дійство – фестиваль «Барви Хорольщини». Благодійний фестиваль пронизаний духом унікальної, самобутньої, неповторної, різноманітної української культури, етнічних традицій та старовинних обрядів.
Шановні мешканці Хорольської міської територіальної громади, дорогі співвітчизники, українці!
Вітаю вас із визначним державним святом – Днем Конституції України! Цей день нагадує нам про цінність основного закону нашої держави, який гарантує права і свободи кожного громадянина. Конституція — це не просто юридичний документ, який гарантує захист прав та інтересів громадян, виражає суверенну волю народу.
На фронті російсько-української війни гинуть кращі сини і доньки України. Когось вбивають рашисти на полю болю, когось мордують голодом і катують у полоні, а в когось не витримує серце. Ще одне гаряче й щире серце Воїна-захисника, яке боліло за Україну, не витримало постійної напруги. До рідного міста Хорола повернувся навічно військовослужбовець Збройних Сил України – мужній Воїн Микола Миколайович Рідкобород.
За Україну треба не помирати, а битися і бути готовим боротися до кінця, як це робив наш земляк з міста Хорола – мужній Воїн Микола Миколайович Рідкобород. Він відчайдушно обороняв Батьківщину, втім серце звитяжного лицаря навічно зупинилося 9 червня 2024 року в м. Святогірськ Краматорського р-ну Донецької обл. Ця трагічна звістка увірвалася чорним вороном у Хорольську громаду, до родини полеглого Захисника.
