Обпалені  абрикоси!

Нинішнього року, як і минулого рясно абрикоси, та похолодало, пішли дощі і листя та квіти на окремих деревах швидко побуріли і засохли і вишні зразу мають такий вигляд, ніби вони обпалені вогнем. Більшість людей думають, що вишневе листя і квіти побив мороз. Але уважно придивившись помітно, що справа не в морозі.

Абрикоси дійсно обпалені, тільки не вогнем, не морозом, не «кислотними дощами», як вважають інші, а моніліозом – небезпечним грибковим захворюванням, яке вражає кісточкові, не тільки абрикоси, а й вишні,черешні, сливи, персики та може призвести до загибелі всього дерева.

До сприятливих для інфекції умов вона може зберігатися у формі міцелію у вражених пагонах, гілках, сухих муміфікованих плодах, які опали на землю, або висять на дереві. Саме на весні всі вони вкриваються численними подушечками конідій і є джерелом зараження нових і нових ділянок.

Перші ознаки моніліального опіку з’являються в період цвітіння і особливо на персиках.

Щоденні навіть невеличкі дощі і тумани більше сприяють розвитку захворювання ніж один рясний дощ.

Однак особливо цього року мною було помічено, моніліозний опік уразив не всі сорти вишень. Шпанку, наприклад, біда обминула стороною і вони на відміну від своїх сестер стоять зелені і незабаром радуватимуть смачними ягодами. Тут спрацювала імунна система дерев.

Моніліозні опіки – це тільки передвісники моніліозу, який ще називають сірою плодовою гниллю. Нажаль про неї згадують тільки тоді коли дозріли вишні.

Інфекція ж потрапляє в плоди через механічні пошкодження викликані насамперед шкідниками: казаркою, буравкою, вишневою мухою.

Так, сама казарка розриває шкірку плода, відкладаючи яйця, разом з ними заносячи і спори гриба. Заражаються також і здорові плоди від контакту з хворими.

Так що, дрібні біленькі черв’ячки, які часто зустрічаються в дозрілих плодах не такі вже й безневинні. Вони наносять подвійну шкоду-не тільки плодам, а й рослині в цілому. Муміфіковані вишні, що залишаються висіти на деревах, опалі але не прикопані з осені в пристовбурних кругах є джерелом інфекції наступного року, тому наступного року дерева можуть бути вражені моніліозним опіком.

         Що ж робити?

Кращі строки для боротьбі з моніліозними опіками вже втрачено, бо їх треба було починати ще до розпускання бруньок, одночасно використовуючи пестициди для боротьби з листогризучими шкідниками і грибними захворюваннями. Через кожні 7-12 після попередньої обробки необхідно проводити знову, а на середніх пізніх строках необхідні навіть після збирання врожаю.

А зараз залишається тільки залишається вирізати та спалювати гілки уражені моніліозним опіком, розпушувати грунт у міжряддях і при штамбових смугах щоб зменшити кількість вишневої мухи.

Спеціалісти із захисту рослин державної фітосанітарної служби Полтавської області пропонують у присадибних садах до розпускання бруньок обприскувати дерева мідьовмістними препаратами: Хорус, Скор, Топсин, а також 1% Бордоською рідиною та Хлорокисом міді в суміші з інсектицидами: Карате, Деціс, Конфідор максі.

І останнє на чому хотілося б наголосити – це безпека. Безпека під час застосування пестицидів з дотриманням елементарних правил техніки безпеки, санітарії та особистої гігієни.

Препарати необхідно брати у спеціалізованих магазинах і перевірених роками ваших продавців, не соромлячись запитати сертифікатна відповідну хімічну продукцію та ліцензію на торгівлю. Якщо користуватися пестицидами в межах дозволеного, своєчасно з дотриманням вище сказаного, – ніякої шкоди не буде.

Просто необхідно контролювати розвиток хвороб і чисельність шкідників і відповідно обробляти рослини в міру необхідності. За більш детальними рекомендаціями по боротьбі зі шкідниками, хворобами, бур’янами звертайтеся в Держпродспоживслужбу відділ фіто санітарної  безпеки Хорольської  міської  ОТГ Лубенського району, яка знаходиться в приміщенні  Хорольської державної районної лікарні ветеринарної медицини-вулиця Небесної Сотні 122.

Щедрих Вам врожаїв, здоров’я, успіхів!

Провідний спеціаліст відділу фітосанітарної безпеки Лубенського  районного  управління Головного управління Держпродспоживслужби в  Полтавській  області        Василь БАГНО