Умови перезимівлі озимих культур впливають на майбутній стан посівів: як рослини розвиватимуться надалі, у весняно-літній період, та й зрештою на величину і якість врожаю. Тому дуже важливо впродовж зими слідкувати за станом посівів і заздалегідь підготуватися до заходів, які потрібно буде проводити навесні.
Оцінка стану озимих культур під час перезимівлі здійснюється, як правило, за шістьма різними методиками:
- монолітний метод оцінювання (на полі вирубують шматки ґрунту – моноліти розмірами 30х30 см з товщиною шару близько 15-20 см, у яких мають міститись рослини з двох суміжних рядків, після спеціальної процедури визначається показник зрідженості);
- водний метод (прискорений) – зразки рослин з ґрунтом відбирають на глибину до 10 см на двох суміжних рядках довжиною приблизно по 50 см; після розмерзання ґрунту вибирають всі рослини у зразку (за винятком пошкоджених під час вирубування) і промивають їх водою кімнатної температури; рослини відрощують в чистому добре освітленому приміщенні з температурою 15…20°С);
- метод цукрового розчину (рослини, відібрані й підготовлені таким самим способом, як для водного методу, спочатку відрощують протягом 13-15 год у 2 %му цукровому розчині, після чого той замінюють водою, життєздатність рослин визначають на 4-5й день після початку відрощування);
- метод забарвлення тканин (зрізи відібраних рослин фарбують у 0,1%му розчині кислого фуксину через стеблові конуси наростання та основи пагонів);
- оцінювання за конусом наростання (рослини оцінюються візуально за допомогою лупи);
- донський метод (пророщення рослин за допомогою марлевого рулону, який поміщається в чашку Петрі або іншу скляну ємність із шаром фільтрувального паперу або вати на дні).
Постійний моніторинг стану посівів озимих культур на протязі всього зимового періоду з подальшим визначенням агротехнічних заходів по зниженню негативного впливу екстремальних погодніх умов є дуже важливим та актуальним. Для цього існує найбільш простий, поширений та надійний метод відрощування рослин в монолітах (строками відбору зразків для визначення життєздатності є 25 січня, 20 лютого і 10 березня).
Основні умови для визначення місць відбору монолітів:
- стан розвитку рослин та густота посівів повинні бути типовими для всього досліджуваного поля;
- місце взяття проби не може знаходитись у балках, на схилах чи пагорбах;
- не слід відбирати проби поблизу лісосмуг;
- при вирубуванні також потрібно заміряти висоту снігового покриву та льодової кірки (за наявності).
Моноліти викладають у дерев'яні ящики відповідних розмірів, прикривають брезентом, мішковиною чи іншим теплоізолюючим матеріалом і переносять у приміщення з плюсовою температурою 5...10°С для розморожування. На кожний моноліт оформляють етикетку, в якій зазначають найменування культури, сорт, назву попередника, площу й номер поля, дату висіву. Обов'язково вказують температуру повітря під час взяття зразка, глибину снігового покриву, наявність, товщину льодяної кірки. Після відтанення моноліти переносять у тепле, добре освітлене приміщення з температурою 17...20°С. Надземну масу рослин зрізають ножицями на висоті 4-6 см від поверхні, ґрунт обов’язково поливають водою кімнатної температури та стежать, щоб не було ні перезволоження, ні пересихання. Через десять днів проводять попередню оцінку життєздатності рослин, а через 15-20 днів – остаточну.
Відсоток життєздатних рослин розраховують за формулою:
Х= (А:В) х 100, де
Х - життєздатність посіву в %;
А - кількість живих рослин у пробі;
В - загальна кількість рослин у пробі.
Здійснюючи облік, до життєздатних потрібно зараховувати рослини, що активно утворюють нові листки та вузлові корені. Проте слід зауважити, що у слаборозвинених з осені рослин та в умовах недостатнього освітлення, а також на початку і в середині зими нові вузлові корені можуть не утворюватися, але за активного відростання листкових пластинок такі рослини потрібно зараховувати до життєздатних.
