26 квітня цього року Хорольщина разом із всією Україною в рамках загальнодержавних дат і подій відзначає 35 роковини з дня трагедії планетарного масштабу – аварії на Чорнобильській атомній електростанції. У цю жалобну дату в місті та селах Хорольської ТГ поклали живі квіти на знак вдячності рятівникам людства та вшанування пам’яті загиблих ліквідаторів, жертв техногенної катастрофи. 

Рівно 35 років відділяють сучасність від того страшного моменту, коли стався ядерний вибух і еколого-гуманітарна катастрофа накрила планету чорним крилом ворона. Печальними наслідками ця трагедія відгукується багатоголосим ехом людських страхань і до цього часу. І навіть небо в цей пам’ятний день плакало проливним дощем…

Обпалена й спустошена радіацією земля і колючий дріт зони відчуження нагадують про страшне лихо минулих років. Проте, скільки б не минуло часу, ми не маємо морального права забувати про героїчний подвиг тих мужніх чоловіків, які ціною власного здоров’я, а то й життя, стали захисним щитом перед невидимими і невідчутним ворогом. Ніхто на той час навіть не усвідомлював, як мирний атом може перетворитися на нестримну чорну силу, яка спопеляє і знищує на своєму шляху все живе.    

1033 представників із міста Хорола та колишнього Хорольського району було направлено в смертельну зону міста Прип’яті Київської області для ліквідації наслідків аварії на четвертому ядерному реакторі. Із цієї братерської команди хорольських бійців із смертоносним джерелом радіаційного випромінювання з кожним роком в живих залишається все менше.

Нехай чорнобильські дзвони нагадають сьогодні тривожним звучанням про трагедію світового масштабу, а пам'ять про подвиг ліквідаторів живе вічно! Вічний спокій тим, хто протистояв у нерівній боротьбі з некерованою ядерною стихією та відійшов навік у засвіти…

Неможливо забути подвиг живих ліквідаторів і переоцінити значення героїчної самопожертви в ім’я нашого майбутнього. Щасливого і довгого Вам життя попри усі випробування, які Вам з гідністю довелося пройти. Доземно вклоняємося із чистосердечною вдячністю кожному, хто став захисним щитом проти некерованої ядерної стихії, першим прийняв на себе її смертоносний удар.

Вічна шана і слава рятівникам людства!

Автор: Ірина ГРИГОРАШ