Пенсійний фонд України в Хорольському районі інформує!
Про страховий стаж, персоніфікований облік та інше...
Коли настає час пенсійного віку й треба оформляти пенсію, багато хто дізнається, що її розмір є набагато меншим, ніж розраховували, а для декого взагалі втрачено право на призначення пенсії. Чому так відбувається? Що треба робити, щоб не потрапити у таке становище?
Прагматичні європейці пильно слідкують за кількістю коштів, які перераховано на пенсійне страхування, бо від цієї суми залежить розмір пенсії в майбутньому, та регулярністю відрахувань, щоб не допустити факту несплати страхових внесків.
В Україні досі така «страхова культура» в зародковому стані. Даремно. Сьогодні це актуально, як ніколи. Адже якщо людина отримує велику зарплату, це ще не є гарантією високої пенсії: заробітки, з яких не були сплачені внески, не беруться до уваги під час розрахунку розміру пенсії. До того ж для багатьох наших громадян є «нормою» отримання зарплати в «конвертах». Такий неофіційний заробіток не хвилює пересічного громадянина на початку трудового шляху. Лише з наближенням пенсійного віку виникають думки про легальний розмір зарплати, а час вже втрачено.
Значна кількість населення досі оперує терміном «трудовий стаж», який пішов у минуле.
«Страхова культура» для кожного починається з обізнаності.
Що таке «страховий стаж»?
З 1 січня 2004 року наша країна перейшла до системи пенсійного страхування. Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” замість “трудового стажу” введено термін “страховий стаж” – період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Мінімальний страховий внесок – сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата.
З 1 січня 2017 року мінімальний страховий внесок складає 704,00 грн. (3200 грн. х 22%). Якщо особі за січень буде нараховано, наприклад, 2000,00 грн. заробітної плати і з неї сплачено 440,00 грн. внесків (2000 грн.х 22 %) , то до стажу зарахується замість 31 всього 19 днів (440:704х31=19,4).
Однією з головних і найважливіших умов соціального страхування, яка стосується включення періодів трудової діяльності кожної людини до її страхового стажу, є щомісячна сплата роботодавцями єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих працівників. Місяці, за які роботодавці не сплатили внески, до стажу не зараховуються.
Тож важливо не тільки скільки років людина працювала, а й протягом якого періоду за неї сплачували страхові внески і з якого заробітку вони сплачувались.
Де знаходяться дані про сплату страхових внесків
та для чого потрібен персоніфікований облік відомостей?
Відомості про заробітну плату, сплачені страхові внески та страховий стаж зберігаються в системі персоніфікованого обліку відомостей, яка є складовою частиною реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування України.
На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті).
Персональна облікова картка застрахованої особи містить такі відомості:
1) умовно-постійна частина персональної облікової картки:
модифікований ідентифікаційний номер;
прізвище, ім'я та по батькові на поточний момент;
дата народження;
місце народження;
стать;
місце проживання із зазначенням адреси;
громадянство та ін.
2)частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків:
ідентифікаційний номер страхувальника;
рік, за який внесено відомості;
розмір страхового внеску за відповідний місяць;
сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць;
страховий стаж;
ознака особливих умов праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні;
сума заробітної плати (грошового забезпечення, доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;
сума доходу (прибутку) осіб, які провадять підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок)та ін.
Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових носіях та в електронному вигляді.
Інформація з системи персоніфікованого обліку використовується при обчисленні пенсії, при призначенні допомоги по безробіттю, допомоги по вагітності та пологах, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, при нарахуванні житлових субсидій та ін.
Персоніфікований облік відомостей має ще одну досить важливу перевагу. Уявіть, що підприємство, установа або фірма, де ви працювали, перестало існувати. Документи не збереглись. У такому випадку єдине джерело відомостей про заробітну плату та сплачені внески – персоніфікований облік відомостей.
Як та де можна дізнатись, чи подає роботодавець
за найманого працівника звіти і чи сплачує внески?
Для перевірки відомостей, поданих роботодавцем до персональної облікової картки, є кілька способів.
Перший – безпосередньо в управлінні Пенсійного фонду України особа може заповнити заяву та отримати від спеціаліста роздруковану виписку з облікової картки. Для цього з собою необхідно мати паспорт та довідку про присвоєння реєстраційного номера картки платника податків (ідентифікаційного номера).
Другий – з допомогою ВЕБ-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України. Для цього особі необхідно звернутися з заявою в районне управління Пенсійного фонду України, отримати там код заяви для реєстрації та з допомогою мережі Інтернет зареєструватися на веб-порталі. Після цього вона матиме змогу переглядати (при необхідності роздрукувати) всю інформацію, яка є про неї в реєстрі застрахованих осіб, та матиме доступ до багатьох інших сервісів.
Що робити особі, якщо на її думку інформація, накопичена про неї в реєстрі застрахованих осіб, неповна, або неправильна?
В такому випадку слід звернутися до роботодавця та звірити відомості довідки з даними бухгалтерського обліку. При виникненні спірних питань працівник має право звернутись до суду з оскарженням дій свого роботодавця. Якщо з’ясується, що роботодавець допустив помилки у відомостях, то він повинен подати коригування до звітів. І тільки тоді виправлена інформація буде відображена в реєстрі застрахованих осіб.