Щороку збільшується попит на засоби захисту рослин (ЗЗР), адже в сучасному землеробстві неможливо отримати якісний та високий урожай на дачних та присадибних ділянках без застосування пестицидів та агрохімікатів. Із збільшенням попиту збільшується і процвітає торгівля підробками та фальсифікатами.
Команда медіа #ШОТАМ спільно з Програмою «Партнерство за сильну Україну» реалізує всеукраїнський проєкт «Код пам’яті», спрямований на розвиток сучасної та етичної культури вшанування загиблих. У межах проєкту створюються інформаційні відеоматеріали про практики меморіалізації, а також проводиться серія безкоштовних освітніх вебінарів і майстер-класів для представників органів місцевого самоврядування, громад, бізнесу та комунікаційників.
У сучасному світі це свято набуло нового значення. Це день нашої стійкості та підготовки. Це щоденна праця тисяч людей: рятувальників, пожежників, медиків та кожного, хто знає, як діяти в надзвичайних ситуаціях. Сьогодні ми дякуємо тим, хто першим приходить на допомогу та нагадуємо, що безпека починається з кожного із нас.
Хорольська земля знову в скорботі… У четвер, 26 лютого вона прийняла у своє царство вічного спокою Воїна честі, мужності й незламного духу – Володимира Миколайовича Дудника. Життєвий шлях солдата, стрільця-помічника гранатометника 3-ої окремої штурмової бригади Збройних Сил України обірвалося 21 лютого 2026 року. По фатальному збігу обставин і невблаганної долі трагедія, яка забрала молоде життя Воїна з досвідом бойового медика, сталася на його рідній Луганщині – землі, де промайнули роки його дитинства та юності.
25 лютого ми відзначаємо День української жінки. Це день, коли ми вшановуємо спадкоємність поколінь – від княгині Ольги та інтелектуальної відваги Лесі Українки до кожної сучасної жінки, яка творить нашу перемогу. Українська берегиня – це не лише ніжність, це сталь, загорнута у шовк. Це голос, який неможливо заглушити, і воля, яку неможливо зламати.
24 лютого 2022 року – дата, що змінила наше життя на «до» і «після». Чотири роки тому війна чорним крилом накрила нашу рідну землю. І нині, чотири роки потому, Хорол зупинився і завмер у скорботній тиші, щоб схилити голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав життя за свободу України й за наше право жити під мирним небом.
У п’ятницю, 20 лютого 2026 року, Хорольщина схилила голови у скорботі й вдячності, вшановуючи пам’ять учасників Революції Гідності – усіх, хто не відступив з Майдану, щоб Україна не залишилася в рабських кайданах без права на вільне і цивілізоване життя. Цей день – про мужність і жертовність, про тих, хто став щитом між темрявою і світлом, про першу перемогу у битві, що триває й нині – за свободу, гідність і незалежність нашої держави.
У вівторок, 3 лютого 2026 року, Хорольську громаду сколихнула гірка й болюча звістка – передчасно обірвалося життя нашого товариша, доброго друга й щирої людини Абуассби Бахааеддіна С.М. У четвер, 5 лютого 2026 року, хорольці попрощалися з «Бахою» біля адміністративної будівлі Територіального центру соціального обслуговування Хорольської міської ради.
Війна – страшна, бо залишає після себе не лише зруйновані і спалені села та міста. Ця лиха сила приносить із собою багато горя та страждань, завжди бере у людства найбільшу ціну. Ми вже навчилися миритися з усіма її наслідками, але навчитися жити «БЕЗ» – практично неможливо. І знову Хорольська громада в смутку та скорботі…
