Щорічно зростає кількість пожеж, а також випадків травмування та загибелі людей на них. Переважна більшість цих надзвичайних подій припадає на житловий сектор і спричинена необережністю поводження громадян з вогнем, зокрема при палінні в нетверезому стані чи необережному використанні електрообігрівачів та опалювальних печей, їхню несправність, короткі замикання внаслідок перевантаження електромереж тощо.
З метою запобігання нещасних випадків при використанні газу в побуті офіцери-рятувальники, що закріплені за Хорольською міською територіальною громадою, закликають мешканців Хорольської міської територіальної громади обережно ставитися до самого комфортному енергоносія, яким по праву вважається природний газ, і нагадує основні правила при користуванні побутовими газовими приладами:
Чому виникають такі пожежі? Тому, що населення використовує для обігріву помешкань неякісні електрообігрівальні прилади, частенько – саморобного виготовлення, що може призвести до трагедії. Ще одна велика помилка людей, причому всіх вікових категорій, – використання для обігріву приміщення печей для приготування їжі. Популярністю в цій справі користуються як електроплитки, так і газові плити. Наголошуємо: це суворо заборонено! У випадку з електроплитою може статися пожежа. Газова піч більш небезпечна: ймовірне отруєння газом та навіть вибух.
Останнім часом зростає кількість випадків отруєння людей чадним газом, не пов’язаних із виникненням пожеж. Як свідчить практика, основними причинами отруєння чадним газом є: порушення правил влаштування та експлуатації пічного опалення, газових приладів, електричних генераторів, несправність систем димовидалення та вентиляції. Особливо від отруєння чадним газом потерпають діти, чий організм є більш уразливим до його дії.
Зважаючи на невтішну статистику щодо виникнення побутових пожеж, Лубенське РУ ГУ ДСНС України у Полтавській області закликає усіх дбати про належний протипожежний стан власних помешкань та дотримуватись правил пожежної безпеки, адже загрозу завжди краще попередити, ніж мати справу з її наслідками. Щорічно зростає кількість пожеж, а також випадків травмування та загибелі людей на них.
Протягом 2023 року на території Полтавської області було зареєстровано 14 випадків отруєння людей чадним газом, внаслідок яких загинуло 2 особи та отримали отруєння 17 осіб (у тому числі 2 дітей). Як свідчить практика, основними причинами отруєння чадним газом є: порушення правил влаштування та експлуатації пічного опалення, газових приладів, електричних генераторів, несправність систем димовидалення та вентиляції. Особливо від отруєння чадним газом потерпають діти, чий організм є більш уразливим до його дії.
Щорічно зростає кількість пожеж, а також випадків травмування та загибелі людей на них. Переважна більшість цих надзвичайних подій припадає на житловий сектор й спричинена необережністю громадян з вогнем, зокрема при палінні в нетверезому стані чи необережному використанні електрообігрівачів та опалювальних печей, їхню несправність, короткі замикання внаслідок перевантаження електромереж тощо.
Порушення правил користування газом у побуті та відсутність технічного обслуговування газових мереж і приладів часто стають причинами аварійних ситуацій та нещасних випадків. З настанням холодів та початком опалювального сезону, як правило, частішають випадки отруєння чадним газом.
Щорічно зростає кількість пожеж, а також випадків травмування та загибелі людей на них. Переважна більшість цих надзвичайних подій припадає на житловий сектор й спричинена необережністю громадян з вогнем, зокрема при палінні в нетверезому стані чи необережному використанні електрообігрівачів та опалювальних печей, їхню несправність, короткі замикання внаслідок перевантаження електромереж тощо.
Під час використання в побуті чи на промисловості генератора, як альтернативного джерела електроживлення, виникає загроза отруєння чадним газом. Досить важливо дотримуватися правил безпеки, аби уберегти себе і близьких від непоправної біди. Оксид вуглецю (CO) – це токсичний газ. Більш відомий як чадний газ. Він утворюється, коли відбувається горіння в умовах браку кисню, без кольору, запаху чи смаку. Також він накопичується у приміщеннях. У цьому і полягає важкість його ідентифікації.
