Обговорення проєктів рішень
     
     
     

Сайт Президента України

Безоплатна правова допомога

Всеукраїнська асоціація ОТГ

Відкритий бюджет

Ти як?

життя війна україни хорольщина залишає невідомості роками землі хорольщини дужик свічку болісне рідної очікування вічність сльози спочивай схилити голову

Війна залишає по собі не лише руїни й могили – вона залишає невимовний біль невідомості, що роками розриває серця найрідніших. Де наші Воїни? Чи живі? Чи повернуться додому? Для родин безвісти зниклих кожен день – це болісне чекання між надією і відчаєм, молитвою та сльозами, вірою в диво й страхом перед найстрашнішою правдою. Це роки життя без прощання, без місця, де можна схилити голову, запалити свічку й прошепотіти крізь сльози: «Спочивай із миром, рідний…».

Війна залишає по собі не лише руїни й могили – вона залишає невимовний біль невідомості, що роками розриває серця найрідніших. Де наші Воїни? Чи живі? Чи повернуться додому? Для родин безвісти зниклих кожен день – це болісне чекання між надією і відчаєм, молитвою та сльозами, вірою в диво й страхом перед найстрашнішою правдою. Це роки життя без прощання, без місця, де можна схилити голову, запалити свічку й прошепотіти крізь сльози: «Спочивай із миром, рідний…».

Є втрати, перед якими безсилими стають слова. Є людські долі, в яких війна безжально перегортає останню сторінку тоді, коли життя лише починає розквітати. Є імена, які назавжди стають частиною історії нескореної України, бо за ними – не просто подвиг, а найвища ціна свободи, сплачена власним життям. країна тримається на мужності своїх Захисників і Захисниць. Вони стали щитом між рідною землею та ворогом, між нашим сьогоденням і майбутнім наступних поколінь. 

Війна забирає найцінніше – людські життя, залишаючи по собі чорні хрести, невиплакані сльози й рани, що не загоюються. Та є те, чого не здатні знищити ні ворожі кулі, ні безжальний час, – пам’ять про тих, хто віддав своє життя за Україну, за її свободу, за право рідної землі жити під мирним небом. Знову чорна звістка розітнула тишу Хорольщини, принесла невимовний біль і поселила в серцях людей гіркий смуток. 

1 жовтня Україна відзначає День Захисників і Захисниць України, свято Покрови Пресвятої Богородиці та День Українського козацтва. Ці дати символічно поєднали духовність, багатовікові військові традиції нашого народу та героїзм сучасних оборонців України. З давніх часів Пресвята Богородиця вважалася покровителькою українського козацтва, а образ Покрови став символом небесного заступництва для тих, хто боронить рідну землю.

Війна має страшну властивість залишати по собі не лише могили, руїни й спустошені долі. Вона залишає запитання, на які роками не знаходиться відповіді: де наші рідні, де наші Воїни, чи живі вони, чи повернуться колись додому… Для родини та близьких очікування безвісти зниклого – це особливий біль. Біль без останнього прощання, без можливості схилити голову над могилою, запалити свічку й сказати: «спочивай із миром, рідний». Натомість – роки надії, молитов, душевного неспокою і віри в те, що одного дня рідна людина знову повернеться додому.

Повномасштабна війна щодня залишає на українській землі нові рани й забирає тих, хто ще вчора жив, любив, мріяв і чекав зустрічі з рідними. А для їхніх родин найтяжчим випробуванням часто стає не лише втрата, а й очікування – болісне, виснажливе, сповнене надії та страху. Очікування, у якому між «він повернеться» і «його вже немає» залишаються лише молитва, пам’ять і віра у диво. Саме так жила родина Дужик від 20 червня 2026 року. Довгі дні невідомості завершилися найстрашнішим підтвердженням – результатами ДНК-експертизи. Додому, на вічний спочинок, повернувся Захисник України, Воїн із хоробрим серцем – Євген Олександрович Дужик.

Молодий віком, але великий духом. Таким був Воїн Ярослав Володимирович Бова, який гідно і з честю пройшов пекло повномасштабної війни майже з самого її початку. Уся Хорольська громада здригнулася від чергового невимовного горя: з фронтових рубежів надійшло офіційне сповіщення про загибель 28 липня 2026 року на Дніпропетровщині одного з кращих синів України. 

Є пам’ять, яку не здатен стерти час. Є імена, що назавжди вписані золотими літерами в історію рідного Хорольського краю та України. Є обличчя Героїв, які тепер дивляться на нас із меморіальних плит, нагадуючи про найвищу ціну свободи – людське життя.

Є люди, чиє життя вимірюється не роками, а вчинками. Є Воїни, чий шлях, хоч би яким коротким він був, назавжди стає частиною історії рідної землі. Саме таким був Євгеній Володимирович Тимошенко – молодий сокіл Хорольщини, який віддав своє життя за Україну. У вівторок, 1 вересня 2026 року, хорольське земляцтво схилило голови в глибокій скорботі на площі Кобзаря в середмісті Хорола, прощаючись із нашим земляком, старшим солдатом, командиром екіпажу безпілотних авіаційних комплексів (БАК) взводу БАК роти БАК батальйону безпілотних систем 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького у складі 11-го армійського корпусу ОК «Північ» Сухопутних військ ЗСУ – Євгенієм Тимошенком.

'ПОВЕРНУВСЯ:' Новини - 10, Відео новини - 0, Статична сторінка - 4, Оголошення - 0.

Оголошення
     
Тарифна політика

Повідомлення про скасування намірів щодо зміни тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення КП «Комунсервіс»

     
     
Тарифна політика

Повідомлення про скасування намірів щодо зміни тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення та захоронення побутових відходів) КП «Комунсервіс»

     
     
Тарифна політика

Повідомлення про скасування намірів щодо зміни тарифів на послугу з вивезення рідких побутових відходів КП «Комунсервіс»

     
     
Увага! Оголошення!

Оголошення про відбір незалежних членів Наглядової ради КНП «Хорольська міська лікарня» Хорольської міської ради Лубенського р-ну Полтавської обл. на підставі рішення першого пленарного засідання 87 сесії Хорольської міської ради 8 скликання від 07.10.2026 №3931

     
Архів оголошень
ХОРОЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА
  Адреса: 37800, м.Хорол, вул.Соборності, 4, Тел.: (05362)33-3-44 (гаряча лінія),
E-mail: [email protected]