Коли йдуть у вічність такі люди, як Федор Федорович, утворюється порожнеча і світ стає меншим, сірим і спустошеним. Для рідних і близьких світ стає тьмяним і порожнім, бо війна жорстоко вбиває і забирає безповоротно. З глибоким сумом повідомляємо, що у найскорботніший день Страсного Великого тижня – страсну п’ятницю, 18 квітня 2025 року на 53 році життя перестало битися серце Героя, відданого сина і Захисника України – Федіра Федоровича Галая.
Солдат, спеціаліст зенітних кулеметів 43 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила, який був прикомандирований до 67 окремої механізованої бригади, 16 березня 2025 року був звільнений з військової служби в запас за наявності інвалідності ІІІ групи внаслідок отриманих численних поранень та 4-х контузій. Стан здоров’я ветерана АТО та російсько-української війни різко погіршився і, на жаль, смерть дісталася до нього в реанімаційному відділенні КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради. Боєць пройшов через страшне пекло війни і серце його не витримало й зупинилось внаслідок ішемічного інсульту, спричиненого тромбозом. Його серце, яке витримувала найжорстокіші кровопролитні бої, не витримало наслідків численних фізичних та психологічних навантажень.
Федір був одним із тих, на кому трималася наша земля. У 2016-2017 роках він був учасником бойових дій в зоні АТО/ООС. Мужній Воїн світла пройшов пекло Іловайського котла – одне з найтрагічніших і водночас найгероїчніших випробувань для нашої держави. З початком повномасштабного вторгнення, 1 березня 2022 року, Федір був призваний по мобілізації першим відділом Лубенського РТЦК та СП для захисту Батьківщини. Він ніколи не ховався за чужими спинами – завжди був попереду, завжди там, де найважче і пекельно гаряче.
Ми втратили не просто Воїна – ми втратили Людину з великої літери. Його мужність, честь, добропорядність, справжнє братерство, вірність військовій присязі й Вітчизні залишаться у серцях усіх, хто мав честь його знати. Розділяємо біль непоправної втрати і сумуємо разом із згорьованою родиною. Щиро співчуваємо: дружині – Наталі Анатоліївні Галай, сину – Руслану Федоровичу Галаю, доні – Мар’яні Федорівні Гелі, сину – Максиму Федоровичу Галаю, пасинку – Ярославу Анатолійовичу Маринчуку, падчерці – Анастасії Володиирівні Дубіні, тещі – Людмилі Миколаївні Моісеєнко, всім рідним, близьким, сусідам, однокласникам, товаришам, бойовим побратимам та всім, хто поділяє цей біль.
Кожна смерть доводить, що ми воюємо не просто з ворожою російською армією, а з нелюдами, у яких немає не залишилося нічого святого. За кожне загублене, понівечене, скалічене життя і долю мирних українців і військових ми ніколи не забудемо і не пробачимо.
Увага! Прощання з солдатом Федором Федоровичем Галаєм відбудеться у суботу, 19 квітня 2025 року, об 11:00 год. на площі біля памʼятника Тарасові Шевченку, а поховання – на центральному міському кладовищі.
Міська влада (згідно розпорядження міського голови) оголошує 19 квітня 2025 року Днем жалоби у Хорольській міській територіальній громаді в звʼязку з похованням Героя Галая Федора Федоровича. На знак скорботи за загиблими Героями забезпечити приспущення Державного прапора України з траурною стрічкою на будинках і спорудах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій. Обмежено проведення концертно-розважальних заходів на території громади. Заборонено аудіозвучання музики та реклами у закладах торгівлі та громадського харчування.
Слава Україні та її могутнім безсмертним Героям, які назавжди у наших серцях!
Вічна пам'ять Герою Федору!
