Працевлаштування працівника: що варто знати.
Роз’яснення надає заступника начальника управління – начальника відділу з питань праці північного регіону управління інспекційної діяльності у Полтавській області Наталія ГУСКА.
Частиною четвертою статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП)
визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Форма повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту та порядок її подачі до територіального органу Державної податкової служби затверджені постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» від 17.06.2015 № 413 (далі – Постанова № 413).
Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413» від 21.02.2025 № 184 внесено зміни у додаток 1 «Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту» до Постанови № 413. Дані зміни набрали чинності 26.02.2025.
Про бажання працівника укласти трудовий договір свідчитиме складена ним власноруч і подана роботодавцю заява.
Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, має містити назву професії (посади), кваліфікацію, дату початку роботи, умови оплати праці (типова форма такого наказу затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489), з яким працівник ознайомлюється під особистий підпис.
Отже, враховуючи вищевикладене, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця.
Нагадуємо, що згідно зі частиною другою статті 24 КЗпП при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
Відповідно до вимог частини шостої статті 24 КЗпП забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.
Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;
6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;
6-3) при укладенні трудового договору з домашнім працівником;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При цьому, відповідно до статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
Крім цього, при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
Відповідно до вимог частини першої статті 29 КЗпП до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:
1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
3) права та обов’язки, умови праці;
4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис;
5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
9) процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.
Додатково інформуємо, що з метою отримання консультаційної та методологічної підтримки з питань, що належать до повноважень Державної служби України з питань праці, зокрема у сфері трудових відносин, охорони та гігієни праці, промислової безпеки, гірничого нагляду та надання адміністративних послуг можна звертатися до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за адресою: м. Полтави, вул. Матвійчука Юліана, буд. 119 або за номером телефону: 0684003887.