Рівно рік назад хорольців сколихнула жахлива звістка про трагічну загибель земляка. Мов крилом чорного ворона, який прилетів зі сходу країни, накрила новина про смерть воїна-боронителя, військовослужбовця Збройних Сил України Корни Андрія Миколайовича. Сержант контрактної служби героїчно загинув у 27-річному віці 12 жовтня 2018 року близько 19:45 год. в зоні проведення операції Об’єднаних сил під селищем Зайцево Бахмутського району Донецької області. 

Страшна трагедія сталася напередодні святкування Дня захисника України та Дня козацтва України. Рік тому церемонія урочистого відзначення символічно значимого і важливого для військовослужбовців свята на центральній площі Хорола перервалася затяжною пазою, стихли голоси і музика. Із головної сцени керівники району повідомили приголомшливу для всієї громади звістку – загинув колишній випускник Хорольської гімназії, син, брат, однокласник, сусід, надійний друг і товариш, коханий, бойовий побратим, простий і життєрадісний Андрій Корна. Усього два місяці залишалося до завершення контракту і він мав би повернутися додому, до рідного Хорола, мав би жити, творити, любити… Але та злощасна хвилина обірвала молоде життя.

Минув цілий рік, але не стих біль гіркої втрати. У пам'ять про нашого Героя, 11 жовтня 2019 року, посмертно відкрито меморіальну дошку на стінах його рідної школи – Хорольської гімназії. На правах господаря освітнього закладу урочисте зібрання відкрив директор гімназії Микола Миколайович Копайгора. Участь в урочистій церемонії відкриття пам’ятної дошки взяли голова Хорольської РДА Лариса Миколаївна Звірко, перший заступник голови Хорольської РДА Сергій Гаврилович Абрамов, заступник голови Хорольської районної ради Роман Миколайович Гловацький, заступник міського голови Яна Юріївна Карманська, начальник відділу освіти, молоді та спорту Хорольської РДА Ірина Миколаївна Потерайло, керівник апарату Хорольської РДА Ірина Олександрівна Штейнберг, учнівський та педагогічний колективи гімназії, представники міських організацій та державних установ, учасники бойових дій в зоні проведення ООС (АТО).

Право відкрити меморіальну дошку надали батькам Андрія – Миколі Олексійовичу та Ганні Івановичу Корнам. Символічним жестом, схиляючи голови і прикладаючи руку до серця під тужливу пісню «Пливе кача по Тисині», учасники заходу подякували усім захисникам Вітчизни та батькам загиблого земляка за гідне виховання сина. Присутні на заході поклали квіти до пам’ятної дошки Андрія Миколайовича Корни, а також Сергія Олександровича Терешка, який загинув при виконанні військового обов’язку. Микола Миколайович подякував батькам випускного класу Андрія і діючим батьківським комітетам, які долучилися до збору коштів для виготовлення і встановлення на будівлі гімназії меморіальної дошки. Після завершення урочистостей керівники міста і району відвідали місця поховань загиблих військовослужбовців – Андрія Корни і Євгенія Живенка.  

Життя молодої людини, якій ще б жити і жити, спалахнуло і згасло, немов свічка. Андрій Корна народився у Хоролі 30 липня 1991 року. Навчався в Хорольській гімназії, яку закінчив у 2008 році. У 2011 році закінчив Полтавський університет економіки і торгівлі (колишній університет споживчої кооперації). Однокласники, друзі, вчителі, військові побратими відгукуються про Андрія як порядну людину, сором’язливого, скромного, доброго, відкритого, привітного, здатного в будь-яку хвилину прийти на допомогу й підставити своє плече.  «Такого потрібно ще пошукати»…

Патріотичний дух, нестримний потяг до боротьби за національну свободу не могли залишити його осторонь біди, яка охопила українські землі, і в липні 2014 року розпочав службу в лавах ЗСУ в батальйоні «Азов», а згодом, до грудня 2016 року, – в батальйоні поліції спецпризначення «Полтава». Повернувся додому, але в цивільному житті вже не зміг себе знайти і за покликом свого відважного серця рвався назад, на передову… 28 грудня 2016 року підписав контракт із ЗСУ, зразково ніс військову службу зі званням сержанта 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону у 72-й окремій механізованій бригаді. 

Старший брат Олексій був взірцем, наставником і саме за його прикладом Андрій ступив на шлях служіння народу в лавах Збройних Сил України, шлях потрібний, суспільно важливий, але дуже небезпечний...

Наш Герой був зразковим солдатом, користувався неабияким авторитетом у бойових побратимів та офіцерів командного складу. За період проходження військової служби проявив відвагу й героїзм, за що був нагороджений відзнакою Президента України «Учаснику АТО», відзнакою Міністерства оборони України «За зразкову військову службу», почесним нагрудним знаком Начальника генштабу «За взірцевість у військовій службі», медаллю «За оборону Авдіївки», почесною відзнакою командира 72 ОМБ «За оборону шахти Бутівка».

Цьогоріч, 24 серпня, на урочистому святкуванні 28-ої річниці від дня проголошення нашої держави Незалежною, батькам Андрія вручено нагрудні знаки з нагоди присвоєння посмертно звання "Почесний громадянин Хорольського району" та свідоцтво про занесення до Книги пам’яті Полтавської обласної ради.

Щоранку, йдучи на заняття, гімназисти і вчителі будуть дивитися на портрет колишнього випускника – захисника українського народу, суверенітету та територіальної цілісності. Його добрий світлий образ завжди житиме у наших серцях і подвиг не згасне, допоки будемо пам’ятати та цінувати мужній вчинок.

Світла пам'ять і слава Герою!