Імунізація (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) – це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, що зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини. Інфекції, яким можна запобігти щепленнями: кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, краснуха, гепатит B, гемофільна інфекція, пневмококова інфекція, менінгококова інфекція, ротавірусна інфекція, вітряна віспа, гепатит A, папіломавірусна інфекція тощо.

У 2020 році науковці безпрецедентно швидко винайшли нову вакцину від COVID-19. Нині ще тривають дослідження, але наразі вже є докази, що вакцина є безпечною та ефективною проти розвитку тяжких ускладнень від коронавірусної хвороби.  

Туберкульоз — це небезпечне інфекційне захворювання. Для захисту дитячого населення від найбільш важких форм туберкульозу в багатьох країнах світу проводиться масова імунізація новонароджених вакциною БЦЖ. До таких країн належить і Україна.

Щеплення проти туберкульозу в Україні відповідно до чинного законодавства є обов’язковим і передбачено Національним Календарем щеплень, відповідно до якого вакцинація проводиться у перший тиждень після народження дитини.

Поліомієліт – це гостре інфекційне захворювання, яке спричинює поліовірус. Перебіг хвороби характеризується ураженням ЦНС, з виникненням парезів і паралічів, іноді може закінчуватися смертю хворого.

Вірус поліомієліту поширюється від людини до людини через фекалії та слину, особливо через заражену їжу та воду. Найбільш вразливими до поліомієліту є діти віком до п’яти років.

Поліомієліт невиліковний, але його поширенню можна запобігти шляхом вакцинації. Вакцину від поліомієліту вводять кілька разів, і вона захищає людину впродовж усього її життя. Перші клінічні ознаки захворювання виникають через сім-чотирнадцять днів після того, як вірус потрапив в організм людини. Таким чином, інкубаційний період поліомієліту триває від одного до двох тижнів.

На сьогоднішній день не існує спеціального противірусного лікування даного захворювання.

Протікати захворювання може як в дуже легкій формі, так і у вкрай важкій. Першими симптомами поліомієліту є сильне підвищення температури тіла, головний біль, нежить, фарингіти. Можливі шлунково-кишкові розлади. Після короткого періоду поліпшення стану (2-4 дні) з’являється друга хвиля гарячки, загальне самопочуття різко погіршується. Через кілька днів у хворого раптово розвивається параліч. Найчастіше хвороба вражає ноги, рідше настає параліч м’язів тулуба і голови. У важких випадках – параліч дихальних м’язів і діафрагми, що призводить до порушення дихання і кровообігу.

Відновлення функцій м’язів може тривати кілька місяців або років. Але в багатьох випадках повністю одужати від поліомієліту неможливо.

Щеплення проводиться, починаючи з двох місяців. Наступну дозу вводять у чотири місяці, потім у шість місяців. Ревакцинація здійснюється в 18 місяців, 6 і 14 років.

Дифтерія. Правець. Кашлюк

Дифтерія – інфекційне захворювання, що викликається коринебактерієй (дифтерійна

паличка). Інфекція проявляється інтоксикацією і утворенням характерних плівок на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів (рідше – на кон’юнктивах, в ранах, статевих органах та інше), ураженням нервової та серцево-судинної систем.

Ускладнення: міокардит (запалення серцевого м’яза), поліневрит (множинне запалення нервів), паралічі, порушення зору (двоїння), ураження нирок. Єдиним засобом профілактики є щеплення, ефективність якої становить 95-100%.

Правець - інфекційне захворювання, що викликається бактерією клострідіум, що вражає як людей, так і тварин. Прогноз у разі захворювання несприятливий. Незважаючи на екстрену реанімацію, смертність досягає 25-80%. Смерть, як правило, настає в результаті спазму дихальних м’язів і паралічу серцевого м’яза. Єдиним засобом профілактики є щеплення, ефективність якого становить 95-100%.

Кашлюк – інфекційне захворювання, що викликається бактерією бордетел (коклюшна паличка, паличка Борде-Жангу). Найбільш характерною ознакою коклюшу є затяжний нападоподібний спазматичний кашель. Приблизно у кожної десятої дитини, яка захворіла на коклюш, розвивається запалення легень, у кожного 50-го виникають судоми (у 3% немовлят). В 1 на 250 випадків (у 1% грудних дітей) вражається головний мозок (енцефалопатія). Кашлюк і його ускладнення можуть призвести до смерті дитини, пік смертності від коклюшу припадає на вік до 1 року. Єдиним надійним засобом специфічної профілактики кашлюку є вакцинація.

 Кір. Паротит. Краснуха

Вакцинація проти кору, паротиту, краснухи (КПК) захищає організм дитини від цих трьох, на перший погляд, не смертельних, але дуже підступних захворювань. Кір є високоінфекційною хворобою – кількість сприйнятливих осіб, які захворіють після контакту із вірусом, перевищує 80%.

Кір – це інфекційне захворювання, основними симптомами якого є характерні плями, що з’являються спочатку на слизовій оболонці рота, після чого поширюються по всьому тілу. Основна небезпека кору полягає у тому, що передається це захворювання дуже швидко: для інфікування не потрібен навіть безпосередній контакт із носієм. Досить, наприклад, побувати у кімнаті, з якої нещодавно вийшла хвора людина. Крім того, приблизно у третини тих, хто хворіє на кір, спостерігаються різноманітні ускладнення, починаючи від пневмонії і закінчуючи міокардитом та енцефалітом (запаленням головного мозку). Енцефаліт трапляється рідко, проте якщо він розвивається, то пов’язаний з високим рівнем смертності (приблизно у 15 % випадків призводить до смерті); у 25 % пацієнтів, які вижили, залишаються невиліковні вади. Особливо складно протікає захворювання у маленьких дітей.

У середні віки кір часто називали «дитячою чумою». Більш того, він дуже небезпечний для вагітних жінок: у цьому випадку зараження загрожує викиднями і серйозними порушеннями у плода.

Краснуха – це системна вірусна інфекція. Типова дитяча хвороба, що спостерігається у дітей віком від 5 до 14 років. Перебіг краснухи трохи нагадує кір або ГРЗ: підвищення температури, червона висипка по всьому тілу, збільшення потиличних лімфовузлів.

У дітей краснуха може бути взагалі не помічена через легкі, непостійні симптоми.

Незважаючи на те, що краснуха перебігає у дітей настільки легко, що залишається непоміченою, у підлітків та дорослих це захворювання може спричинити тяжкі ускладнення: артропатію, розлади з боку ЦНС та синдром вродженої краснухи (СВК). СВК призводить до викиднів, мертвонародженості або множинних вроджених вад плода.

Найбільший ризик вона представляє для дорослих людей і вагітних жінок, у яких немає імунітету до захворювання.

Епідемічний паротит – висококонтагіозна генералізована вірусна інфекція, що характеризується болісним опуханням однієї або двох привушних залоз. Епідемічний паротит у народі більш відомий під назвою свинка, оскільки через ураження слинних залоз хворий має дуже специфічний вигляд.

У даний час від епідемічного паротиту найчастіше страждають не діти, а підлітки та дорослі люди. У старшій віковій групі його прояви та наслідки можуть бути значно тяжчими і навіть летальними. До ускладнень епідемічного паротиту належать орхіт (запалення яєчок), мастит (запальний процес у молочній залозі), менінгіт (запалення м’якої мозкової оболонки), енцефаліт (запалення головного мозку) та артропатія.

На жаль, противірусної терапії проти цих захворювань сьогодні не існує, тому захистом від можливих ускладнень під час таких захворювань є лише вакцинація, тобто щеплення від кору, краснухи, паротиту (КПК).

Вірусний гепатит В

Гепатит В є вірусною інфекцією, що вражає печінку і здатна викликати як гостру, так і хронічну хворобу. Цей вірус передається в результаті контакту з кров’ю або іншими рідинами організму інфікованої людини.

Вірусні гепатити В та С залишаються значною проблемою для області. Захворюваність на гострі вірусні гепатити В та С зменшилась порівняно з середніми багаторічними, однак постійно зростає кількість  вперше виявлених  хронічних форм даних інфекцій.

Приблизно 686 000 людей вмирають щорічно в світі від інфекції гепатиту В, включаючи цироз і рак печінки в результаті хронічної інфекції гепатиту В.

Гепатит В є серйозним фактором професійного ризику для працівників охорони здоров’я.

Однак це захворювання можна попередити за допомогою наявної в даний час безпечної та ефективної вакцини.

Гемофільна інфекція типу b (ХІБ/Hib)

Гемофільна інфекція типу b (ХІБ/Hib) – спричиняє такі захворювання, як гнійний менінгіт – інфекція оболонки головного та спинного мозку, яка може призвести до враження нервової системи; пневмонію – запалення легень; епіглотит - тяжкий набряк горла, що ускладнює дихання; сепсис - інфекція крові; артрит - інфекція суглобів; остеомієліт – інфекція кісток і перикардит – інфекція серцевої сумки та навіть в деяких випадках може призвести до смерті.

За статистикою, від 3 до 6% випадків гемофільної інфекції типу b у дітей є фатальними; до 20% пацієнтів, які вижили після менінгіту, викликаного Hib, втрачають слух або мають неврологічні ускладнення.

Бактерії Hib – локалізуються в носоглотці та можуть передаватися іншим людям повітряно-крапельним шляхом. Інфікування відбувається найчастіше у дітей у віці до 2 років з ослабленими захисними силами, в результаті переходу від форми носійства до захворювання або внаслідок контакту із здоровим носієм або хворими.

Найкращим способом запобігання гемофільної інфекції типу b є вакцинація. Щеплення від Hib включено до Календаря профілактичних щеплень. Вакцинувати дитину треба тричі: в 2 місяці, в 4 місяці та в 1 рік. Лише так можна забезпечити їй надійний захист від Hib.

Завідувач Хорольським ВП Державної установи „Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України“, лікар-епідеміолог                              Лариса КАВАЛЕР