Чинним законодавством України передбачено формування в обов’язковому порядку спроможної й ефективної освітньої мережі згідно затвердженого плану до 2024 року, а до кінця 2027 року – приведення у відповідність установчих документів закладів загальної середньої освіти. Про формування освітньої мережі Хорольської міської ради, про виклики вимог сучасності та шляхи подолання наявних проблем у галузі освіти, докладно й предметно говорили на розширеному робочому засіданні освітян, яке відбулося у понеділок 18 вересня.

Нарада відбулася за головуванням міського голови Сергія Волошина, за участі секретаря міської ради Юлії Бойко, начальника відділу освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Ірини Штейнберг, працівників відділу, директорів шкіл, старост та депутатів Хорольської міської ради VIII скликання – голів фракцій різних політичних партій.

Освітня мережа закладів загальної середньої та дошкільної освіти Хорольської міської ради досить розгалужена. На сьогодні повноцінно функціонує 23 школи та 13 закладів дошкільної освіти. Бригадирівський ЗЗСО призупинив діяльність через відсутність учнів. Унаслідок впливу демографічних, соціально-економічних факторів, з урахуванням нестабільної та непередбачуваної безпекової ситуації, утримувати таку мережу вкрай тяжко. Як показала практика, оптимізація шкіл, як вимушений інструмент формування спроможної освітньої мережі в умовах непростого сьогодення, – це неминуче соціально-економічне явище у нашій громаді та в усій країні.

Наміри місцевої влади оптимізувати школи в довоєнний період зіштовхнулися передусім із соціальною напругою серед місцевого населення і  викликали супротив через стереотипи, що «закриють школу – помре село». До війни усі громади, у тому числі й Хорольська,  були змушені не поспішати з реорганізацією освітньої мережі, щоб не викликати невдоволення місцевих освітян та уникнути невдоволення громадськості. Однак тепер, коли Україна охоплена повномасштабною війною, освітню державну субвенцію суттєво скорочено. Державна субвенція спрямовується на заробітну плату освітянам, а наявний дефіцит покривається з бюджету Хорольської громади. Як зазначила начальник фінансового управління Хорольської міської ради Людмила Бровко, у минулих роках питома частка видатків на галузь освіти склала близько 60% у загальній структурі видатків бюджету Хорольської міської ТГ. Фактично школи виживають за рахунок держсубвенцій та вільних залишків коштів бюджету громади, які утворилися на кінець бюджетного року. Однак, згідно проекту Закону про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України №10037 від 12.09.2023, вільні залишки коштів місцевих бюджетів можна буде спрямовувати переважно на забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України.

У межах розроблення поетапного плану формування мережі закладів освіти, аби пройти вимушений процес трансформації, оптимізації, реорганізації та перепрофілювання закладів загальної середньої освіти максимально безболісно, відділом освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради проведено економічні розрахунки касових видатків на утримання 1 учня в розрізі 23-х шкіл та на 1 вихованця – 13-ти ЗДО. До розрахунку увійшли сумарні показники витрат на 1 дитину: заробітна плата з нарахуваннями освітянам, вартість енергоносіїв – тепло-, водопостачання, електроенергії, харчування та інше.

За даними Міністерства Фінансів України кожна 4-та школа в Україні є малокомплектною. Проблема низької наповнюваності класів характерна, здебільшого, для сільських населених пунктів. У Хорольській громаді також наявні малокомплектні школи в селах, у яких розрахунок касових видатків на 1 учня сягає аж до 50 тис. грн./рік. Так, наприклад, максимальні видатки на 1 учня у поточному році в Новачиській школі І-ІІ ступенів склали 48360 грн та у Вишневому НВК – 49188 гривень. Найменші витрати на утримання одного учня у міських школах: у Хорольській СШ №1 – 17852 грн та ОЗ «Хорольська гімназія» – 15038 гривень. Розрахунки показали, що утримання малокомплектних шкіл обходиться більш як у три рази дорожче.

Утримувати малокомплектні школи за рахунок державних субвенцій та бюджету Хорольської міської територіальної громади економічно необґрунтовано та можна справедливо вважати марнотратством. Як один із інструментів справедливого розподілу та використання бюджетних коштів, депутати міської ради запропонували застосовувати механізм фінансової автономії освітніх закладів.

Обговоривши з присутніми на робочій нараді виклики й проблеми оптимізації шкільної мережі Хорольської громади, а також шляхи їх вирішення, міський голова Сергій Волошин зазначив і підкреслив, що жодну із шкіл наразі не планується закривати. Розроблений перспективний план формування мережі закладів загальної середньої освіти Хорольської міської ради на 2024-2026 роки вирішено внести на розгляд 46-ої позачергової сесії з метою його ухвалення та поетапного впровадження. При цьому недоукомплектовані школи пройдуть у встановленому законодавстві процедуру реорганізації відповідно до вимог ліцензійних умов провадження освітньої діяльності  у сфері загальної середньої освіти. У термін до 1 вересня 2027 року школи приведуть статути, як установчі документи, у відповідність із законодавчими нормами. У подальшому, Хорольська міська рада, як засновник, по кожній школі прийматиме рішення щодо реорганізації або перепрофілювання – зміну типу. Так, наприклад, усі міські школи планується перепрофілювати на гімназії, а опорний заклад «Хорольська гімназія» – на ліцей.

Безпека і розвиток України залежать від освіти, яку отримує підростаюче покоління українців, саме тому ми повинні продовжувати освітянську реформу в нашій громаді.

Оптимізація – це не вирок, а вимушений крок до якісних змін освітнього простору!

Автор і фото: Ірина ГРИГОРАШ